Це приміщення в центрі міста для багатьох рівнян було не просто гастрономом, хоча й центральним. Так вже повелося, але саме в його стінах народжувалися геніальні ідеї місцевого масштабу, розпочиналися бізнес-проекти, затівалися різноманітні авантюри та відбувалися найцікавіші події. За столиками скромного й нібито нічим не примітного кафетерію навстоячки дмухав на каву з коньячком ввесь місцевий творчий та політичний бомонд, поряд демократично уживалися народні депутати та бомжі, журналісти та СБУ-шники, затяті опозиціонери та їхні одвічні супротивники. Від сьогодні всього цього вже ніколи не буде.
Саме цього «чорного четверга» двері Центрального гастроному зачиняться у зв’язку з його продажем — цього разу остаточним. Навіть непосвячені в справи «центрального» громадяни могли помітити, що поступово приміщення гастроному порожніло на очах. Спочатку від «цегешки» відділилося ліве крило, котре викупили невтомні приватні підприємці й повідкривали в ньому різноманітні магазинчики, клієнтів в яких, якщо чесно, нині не так і багато. Решту приміщення залишив для своїх потреб його власник — колектив працівників гастроному. Незважаючи на надвигідне розташування магазину (центральніше вже не буває) та на досить велику кількість орендарів у ньому, офіційна версія продажу решти площі гастроному — збитки та економічна недоцільність його подальшої експлуатації. Чи можливо це за таких сприятливих умов — питання дискусійне. До того ж знавці кажуть, що навіть якщо б колектив співвласників взагалі нічого там не робив, а лише здавав приміщення в оренду, то міг би вже ніколи не думати про такі нездорові речі, як «господарювання» та «праця», забезпечивши себе й своїх дітей на все подальше життя. Директор Центрального гастроному Людмила Шиліна була небагатослівною. Повідомивши офіційну «збиткову» версію продажу, вона додала, що приміщення гастроному продане кільком рівенським приватним підприємцям. Суму продажу та імен покупців пані Людмила не назвала, пославшись на комерційну таємницю, проте зазначила, що кожен із колишніх співвласників з продажу гастроному отримає таку суму, яку б не заробив і за десять років невтомної праці. Звичайно, що особливо прискіпливі громадяни могли б, озброївшись калькуляторами, швиденько додати десятирічні зарплатні 42 працівників гастроному, проте боюсь, що реальної суми продажу привабливої нерухомості ніхто все одно не дізнається. Ті ж знавці кажуть, що в бізнес-пропозиції для покупців зазначалася ціна 1000 доларів за один квадратний метр гастроному, проте знову ж таки, так воно насправді чи ні, рівнянам все одно не дізнатися. Натомість дещо привідкрилася таємничість щодо подальшої долі «цегельні». З неофіційних джерел стало відомо, що маленький кафетерій поблизу арки може зберегти свій профіль, на решті території відкриють піцерію та магазин промгрупи, можливо, черговий магазин одягу. Тож починаючи з 16 вересня, приміщення Центрального гастроному ще довгенько не відчинятиме двері перед бажаючими до нього зайти — за словами пані Людмили, чекати на відкриття оновленого гастроному можна не раніш як через півроку. Однак кажуть, що нині почалися конфлікти серед колишніх власників гастроному — гроші від продажу вони ще не отримали, проте вже мають проблеми з їх поділом. Зважаючи на незгоди в колективі, а отже, ймовірні судові позови та тяганини, новим власникам, цілком можливо, доведеться ще дочекатися набуття своїх майнових прав. Ще одна проблема, котра виникла в зв’язку з продажем Центрального гастроному, — куди подітися його нинішнім орендарям, котрих на збитковій площі поміщалося близько десятка. Найбільш підприємливі — фотовідділ та відділ з продажу комп’ютерних дисків — переберуться в сусідній магазин «Валтер», решта орендарів шукає вихід із ситуації, котра може обернутися для них фінансовим крахом. Шукають роботу й тепер вже колишні працівники Центрального гастроному, які, продавши свою власність, не лише позбулися статусу людей, що володіють нерухомістю, але й стали безробітними. А все було так добре...
