Останній підпис Сергія Рибачка

Призначений у березні цього року головою облдержадміністрації Сергій Рибачок нічим особливим за цей період не відзначився. Хіба що успішно тримався на відстані від найближчого сміттєвого бака. І лише тепер ми дізналися, чим займався керівник нашої області в останні півроку — він "об'єднував православних". І що з того, що Конституція забороняє втручання державної влади у справи віруючих?

"Меморандум Рибачка", окрім самого Сергія Рибачка, підписали керуючий Сарненською єпархією УПЦ митрополит Сарненський та Поліський Анатолій, керуючий Рівненською єпархією УПЦ митрополит Рівненський та Острозький Варфоломій, керуючий Рівненською єпархією УПЦ КП митрополит Рівненський та Острозький Іларіон, керуючий Рівненсько-Волинською та Таврійською єпархіями УАПЦ митрополит Львівський Макарій, правлячий єпископ Луцького екзархату УГКЦ Йосафат. Результат не забарився. Вже наступного дня Київська митрополія УПЦ засудила дії своєї Рівненської єпархії: "Сьогодні так званий Київський патріархат відкритою агресією розколює українське суспільство, намагаючись отримати дивіденди від складної політичної ситуації та народного горя. Цинічними виглядають спроби цієї релігійної організації за допомогою адмінресурсу примусити єпископів УПЦ вдавати вигляд, нібито на Рівненщині відсутнє грубе порушення прав православних віруючих. Варто зазначити, що православні єпископи Рівненщини, які підписали меморандум разом з представниками влади та інших релігійних конфесій, розуміючи Євангельське вчення про Церкву Христову, добре знають, що в Українській державі віками існує єдина, свята, соборна і апостольська Українська православна церква, яку не потрібно створювати. Провокації та агресія проти неї є діями ворожих сил, котрі прагнуть розхитати громадянський мир на заході України в умовах кровопролиття на її сході. Підбурення до таких провокацій розкольниками з Київського патріархату є виявом зради українському народу". Ця заява, втім, не похитнула ентузіазму Сергія Рибачка: — Нам усім вдалося досягти порозуміння з владиками різних релігійних конфесій. Вперше за усю історію незалежної України саме на Рівненщині вони сіли за круглий стіл і погодилися з усіма п'ятьма пунктами меморандуму. Працювали над ним ми ще з травня. Процес переговорів не був простим. Не можна сказати, що хтось із представників виступав проти меморандуму чи засад у ньому, але були розбіжності навіть у певних словах і кожен наполягав на своїй версії. Але ініціатива має йти знизу. Першим прийняти меморандум завжди тяжче, іншим регіонам за нашим прикладом мало би бути легше. Знаю, що в деяких областях також працюють над цим питанням. Окрім того, подію активно обговорюють в Інтернеті. Бачив, що північному сусіду це не подобається, але сильна українська нація заслуговує на свою церкву. Ми надіслали текст меморандуму до усіх обласних державних адміністрацій із листом, в якому прохали також ініціювати подібні меморандуми у себе. Подаємо коментарі із цього приводу з боку тих, хто підписав "меморандум", а також одного із місцевих науковців. Іларіон, керуючий Рівненською єпархією УПЦ КП:

— Хочу наголосити, що процес об'єднання вже давно почався в наших душах, в наших серцях, в нашому розумі. Кожен крок до об'єднання відбувається по-різному. І нехай нині ніхто не переживає за те, що одна конфесія переходить до іншої, тому що коли буде єдина православна церква, тоді все стане на свої місця. Але для відновлення історичної справедливості всі процеси, які зараз відбуваються на Рівненщині, є добрими. В тому числі, і повернення громад в лоно церкви Київського патріархату. Хай в цьому нам допоможе Бог.

— Ми не знаємо, чи буде з меморандуму, який ми підписали, якийсь добрий результат, але у нас благі наміри — ми хочемо, аби в Україні була єдина православна церква. Відтепер ми докладатимемо свої зусилля, аби ту Українську помісну церкву створили — це нелегке і важливе завдання. Але для цього потрібно, щоб зусилля докладали не лише архієреї та ОДА, а й усі мешканці області.

— Сподіваюся, що меморандум — це не просто поставлена паличка на папері, а реальність. Не підписів чекає Україна, а реальних кроків і від влади, і від духовенства. Коли буде помісна церква, тоді агресор буде менше посягати на нашу українську землю, бо церква єднає.

— Сьогодні, як ніколи, добре було б, якби в Україні православні церкви об'єдналися, але українське суспільство — поліконфесійне і про це не варто забувати. В Україні все більшої популярності набуває протестантизм, до прикладу, і науковці кажуть, що саме за ним — майбутнє християнства. А православна церква дуже консервативна, вона зупинилася десь на рівні середньовіччя і всі зміни сприймає дуже болісно. Тому підписаний у Рівному меморандум може мати непередбачувані наслідки. Перш за все, дивує, що Варфоломій таки погодився підписати цей документ, але важко повірити, що він підпорядкується Філарету. Серед його вірян та священиків можуть виникнути протести. Ви уявіть, що протягом 20 років вам говорили, що Київський патріархат — це диявольська, неканонічна церква, ще звечора вам це повторили, а вже зранку ви просинаєтеся і вам кажуть про єдину церкву під покровительством Київського патріархату. Ці люди звикли роками ходити в іншу церкву, в якій молилися ще їхні батьки та прадіди, а додати ще вплив священиків у селах — процес не буде простим. Тим більше говорити зараз про Українську помісну православну церкву в масштабах цілої України взагалі неможливо, а розглядати в межах області — це абсурд. Меморандум хоч і не вплине ніяк на загальноукраїнський процес об'єднання церков, втім, відображає настрої суспільства — воно прагне до єдиної церкви, і це не дивно, але готовності зробити такий крок поки що немає.

P.S. У середу митрополит Рівненський та Острозький Варфоломій відкликав свій підпис під меморандумом, аргументуючи так: "Прихильники УПЦ КП грубо порушують пункт №4 меморандуму, в якому йдеться про припинення захоплень православних храмів, через три дні після підписання меморандуму, а саме 15 листопада, зробили нові спроби захопити храми в селах Птича Дубенського району та Бадівка Острозького району".