Здебільшого пацієнт медзакладу особливо не переймається питаннями про долю видаленого зуба чи апендиксу, ампутованої ноги чи руки. Де ж у Рівному знаходять свій останній притулок не тільки ампутовані органи, пухлини, а й тіла ненароджених дітей, адже утилізувати в крематорії, як це передбачено санітарно-гігєнічними нормами, немає можливості — такого закладу в області немає.
Біовідходи у кожного медзакладу різні: в клінічних лікарнях — апендикси, судини, виразки, кінцівки; в онкологічних — пухлини й органи; в пологових будинках — викидні, плаценти. Завідувач патологоанатомічного відділення міської лікарні Віктор Попіль розповідає, що ампутовані органи з операційного столу потрапляють на експертизу, після чого вони підлягають утилізації. З цього моменту і починаються проблеми. Звичайно, бувають випадки, коли пацієнт виявляє бажання самостійно захоронити свій орган. І коли цьому не суперечать санітарно-гігієнічні норми, то оформивши необхідні документи, людина вирішує проблему самостійно. ...Пані Антоніна понад 30 років хворіє на цукровий діабет. Позаторік внаслідок ускладнення хвороби жінці ампутували ступню ноги. Наслухавшись історій про те, що ампутовані органи часто знаходять свій останній притулок на міських смітниках, жінка вирішила самостійно поховати частину свого тіла. І допоки пані Антоніна видужувала після операції, нога зберігалася... в холодильнику в її доньки. — Моя мама дуже набожна людина, — розповідає донька Валентина, — і вона хотіла, щоб її нога не була осквернена десь на звалищі, а була похована на кладовищі. Самостійно я не могла цього зробити, оскільки маю дуже слабкі нерви і навіть не в змозі була дивитися на цю ногу. Мама заповнила якісь папери в лікарні і ампутовану ногу, загорнену в поліетилен, віддали мені. Доки мама перебувала в лікарні, я зберігала ногу в морозилці. Хіба в мене був інший вихід?
50 кілограмів апендиксів Але здебільшого захоронення ампутованих органів — це проблема лікувальної установи. Так звані біовідходи певний час — іноді й більше місяця — зберігаються у саморобній бочці з розчином формаліну, аж доки не назбирається їх кілограмів 50. Тоді їх запаковують у спеціальний дерев’яний ящик і викликають катафалк комунального підприємства, з яким укладено договір про захоронення. Оскільки вартість одного захоронення обходиться лікарні приблизно у 500 гривень, то й змушені, зважаючи на куций бюджет державної медустанови, «засолювати» у бочці апендикси і викидні, допоки назбирається максимально допустима вага. До біовідходів пологових будинків відносяться післяабортні відходи, викидні, мертвонароджені діти (батьки яких відмовились від захоронення). Як розповіла головний лікар пологового будинку №2 Ганна Чайка, згідно з новим законодавством, до 22 тижнів вагітності дитина вважається плодом, а після 22 тижнів — людиною. Вік ембріона і визначає порядок його захоронення. За словами завідувача патологоанатомічного відділення обласної лікарні Богдана Богословця, відходи після абортів захоронюють у загальному ящику, а мертвонароджених дітей — у трунах. Окрім того, за словами пана Богдана, кожна плацента проходить гістологічне дослідження на виявлення патології. Для захоронення це ролі не відіграє, але важливо для здоров’я жінки, встановлення подальшої схеми лікування.
Безрідний сектор На кладовищі «Нове» передбачено кілька секторів, які називають «безрідними». Тут ховають людей, які не мають рідні, невпізнаних та відходи лікарень. На могилах невідомих людей стоять таблички із датою смерті і надписом «Невідомий». Де-не-де серед цих табличок височіє хрест або пам’ятник. — Це рідня, яка знайшла родича, ставить, — пояснює працівниця кладовища. Захоронення медичних біовідходів тут ніяк не позначені: ні надпису, ні горбика, ні дати захоронення, ні медзакладу не вказано. — Яка їм вже різниця, — резюмує один із працівників кладовища, — тут про живих не думають, а то про шматки...
Крематорій чи захоронення? Патологоанатоми впевнені, що вирішити проблему утилізації медичних біовідходів у Рівному можливо за умови будівництва крематорію. — Придбання муфтових печей, звичайно, вирішило б багато проблем, — зауважує Богдан Богословець, — адже, окрім здешевлення самого процесу утилізації, не витрачалися б додаткові кошти на проведення дезінфекційних заходів стосовно знезараження біоматеріалу. Натомість священнослужитель Ігор Швець радить ампутовані органи і мертвонароджених дітей ховати на кладовищі. За йогословами, мертвонароджених дітей потрібно все ж ховати поблизу родичів. Хрест на такій могилці не ставлять і не моляться за них, бо церква молиться лише за хрещених.
