Перекладом священної книги мусульман українською мовою займається двадцятирічний студент магістеріуму Острозької академії Михайло Якубович. Фрагмент його роботи, над якою Михайло працював протягом двох років, нещодавно надрукував літературно-критичний журнал «Київська Русь». Публікація має назву «Смисли Преславного Корану українською мовою» та разом з передмовою займає більше ста сторінок журналу.
Як зазначає автор, в Україні немає повного перекладу священної книги мусульман. Існують лише часткові переклади таких українських дослідників ісламу, як Ярема Полотнюк і Валерій Рибалкін. Опублікований Михайлом переклад — це лише п’ята частина Корану, а загалом, як стверджує хлопець, він зробив тільки чверть усієї роботи. Повний переклад він планує зробити впродовж наступних двох років, при тому що робота над однією сторінкою тексту Корану може займати кілька днів. Перед тим, як опублікувати ввесь переклад, хлопець планує показати його як рідним та друзям, так і науковцям. У своїй роботі Михайло користується арабо-англійськими словниками, польськими та російськими перекладами, а також арабо-українськими розмовниками. Останні, щоправда, як вважає молодий перекладач, досить примітивні, тому здебільшого він користується англомовними виданнями. За словами Михайла, жоден переклад не може відобразити суті Корану. Причина цього — у відсутності деяких мовних відповідників, через що доводиться замінювати слова чи фрази. — Коран треба перекладати насамперед як сакральний текст, незважаючи на те, що між філологами та перекладачами при роботі з перекладами дуже часто виникають суперечки. Мову в цьому випадку треба використовувати лише як інструмент, — вважає Михайло Якубович. Ісламом Михайло зацікавився ще у восьмирічному віці. Саме тоді вперше почув про цю релігію від батька, який проходив військову службу в Середній Азії. Після повернення додому батько часто згадував про роки життя серед мусульман, розказував про їхні традиції, й це не могло залишити байдужим допитливого хлопчика, який навчився читати ще в чотири роки. Вперше побачив Коран Михайло у дев’ять років, тоді йому до рук потрапив переклад священної книги мусульман російською мовою. Із прочитаного найбільше запам’ятався образ пекельного вогню, а також описи потойбічного життя. Зараз, щоправда, як зізнається хлопець, тяжко не стільки згадати ті враження від знайомства з Кораном, як передати їх словами.
