Куряче м’ясо — продукт, який практично ідеально вписується в раціон сучасного українця. Мінімум жиру, швидкість приготування, доступна ціна. Можна і бульйон зварити, і курчат-табака посмажити, і шашлик нанизати. Вважається, що курку складно зіпсувати невмілим приготуванням.
Популярність курки в останні роки зростала швидкими темпами. Допомагав цьому і розвиток мережі сучасних супермаркетів, які пропонують уже не переморожені тушки, а тільки охолоджене м’ясо, розсортоване на будь-який смак. Одне слово, вибір продуктів до вечері багато хто з нас автоматично робив на користь курятини. Паніка навколо пташиного грипу, виявленого в Криму і країнах третього світу, спробувала внести свої корективи в наше меню. Чого боятися любителям курятини? Переворушивши гори газетних публікацій і наукових статей, мимоволі дійдеш висновку: сенсаційність заяв про небезпеку пташиного грипу, м’яко кажучи, перебільшена. Отут навіть пригадується інший випадок зі списку «трагедій тисячоріччя». Пам’ятаєте, була така «проблема-2000»? Стверджували, що, мовляв, комп’ютерні системи, які показують рік по останніх двох цифрах, дадуть збій точно на Новий рік, не зрозумівши, як після року .99 може бути .00. Газетярі обіцяли нам тоді не те що параліч у всіх офісах, але навіть ядерні вибухи на атомних станціях, керованих комп’ютерними системами. Західні уряди виділяли мільярди на вирішення «проблеми-2000», і поодинокі голоси, що звучали із сумнівом «а може, не так все й страшно?», тонули в загальному гулі панікерів. Пташиний грип — з розряду тих самих проблем. Чи задумувалися ви коли-небудь, що піддаєте себе смертельній небезпеці, виходячи з будинку? Адже в громадському транспорті, на вулиці, в офісі на вас можуть пчихнути і ви заразитеся звичайним грипом. А він, між іншим, щороку забирає 2 мільйони людських життів по всьому світу. На рахунку пташиного грипу, виявленого в людини в 1997 році, — ледве більше сотні жертв. Цифри непорівнянні. Проте журналісти зробили з ветеринарної проблеми медичну. Колишній головний ветеринарний лікар України Петро Вербицький якось навів такий приклад: «В Італії хвороба бушувала майже три роки. Тільки в 2001 році там загинуло більше 4 мільйонів голів птахів, у Нідерландах у 2003 році було знищено 15 мільйонів голів. Аналогічна ситуація була в Канаді. За цей час жодна людина, що працювала на знищенні птахів, серйозно не занедужала». Звичайно, безтурботність — це теж не кращий приклад поведінки. Якщо ви в Криму знайшли мертвого птаха, не варто забирати його додому, щоб зробити опудало. Але, з іншого боку, відмовляти собі в купівлі свіжої курки в магазині або курчатка в ресторані — це вже перебір. В усій цій історії цікавий інший момент. Паніку навколо пташиного грипу не тільки ніхто не збирається зупиняти, заспокоюючи громадян, а навпаки, її підігрівають з цілком конкретним економічним інтересом. Ще не відкрита вакцина проти цього виду грипу, ще сам вірус не змінився настільки, щоб передаватися від людини до людини, а фармацевтичні компанії вже в кілька разів підвищили свої прибутки. Швейцарський фармакологічний концерн Roche випустив на ринок антигриповий препарат «Тамілфлу», який, звичайно, не виліковує, але «допомагає боротися із симптомами захворювання». У першому півріччі 2005 року компанія продала цих «ліків» на 337 мільйонів доларів. Сполучені Штати закупили вже 2,3 мільйона доз медикаментів і планують довести їхню кількість до 20 мільйонів. Італія замовила 2 мільйони доз, Нова Зеландія — 800 тисяч. Американський президент Джордж Буш особисто переконував американський конгрес виділити понад 7 мільярдів доларів на боротьбу з пташиним грипом. Та що далеко ходити! Коли в Криму був виявлений вірус у перелітних птахів, згадайте, як переконували наше Міністерство охорони здоров’я знайти можливості для повальної вакцинації місцевих жителів від... звичайного грипу. Мовляв, панацеї все одно нема, а від щеплення гірше не буде. Розповіді про те, що щеплення від звичайного грипу активізує захисні сили організму і допоможе побороти пташиний вірус — це, м’яко кажучи, неправда. Вірусів грипу — безліч, і щороку потрібно робити нове щеплення, оскільки антитіла проти одного штаму не захищають від іншого. Ще один проект — масова вакцинація птахів. Можете самі підрахувати, у скільки це обійшлося б виробникам курячого м’яса або державі, якщо б вони погодилися «спонсорувати» цей проект для фармацевтичних компаній. Одне слово, у кого лихо, а в кого жнива. Тепер про світовий ринок м’яса, яєць і зерна. Переділ там у зв’язку з панікою навколо «пташиного грипу» намічається більш ніж значний. В Україні, наприклад, потенційний ринок оцінюється в один мільйон тонн м’яса курки на рік. Дуже гарний потенціал. Під «страшилки» про небезпеку українського курячого м’яса вже закрили для нас експортні ринки інших держав. А під розмови про захист споживача ті ж американці намагаються тепер вийти на наш «курячий ринок» зі своїми ніжками-крильцями Буша. Мовляв, у нас грипу нема, м’ясо безпечне, пустіть на ринок. Одне слово, харчова промисловість поки перша наша жертва пташиного грипу. Другою, напевно, буде туризм. Уже зараз поширюються публікації на тему «а чи варто ризикувати здоров’ям, відправляючись у Крим або Туреччину?». Але ж і Кримський півострів, і турецький берег в останні роки давали можливість для недорогого відпочинку мільйонам туристів. Цікаво, в які краї відправляться вони зараз? Туди, де немає ні грипу, ні СНІДу, ні туберкульозу, ні сказу, ні лихоманки? А може, в Європу, де кілька років тому був виявлений «коров’ячий сказ», через що, як нам пророкували, вимре півконтиненту? Гра на інстинктивному бажанні людини зберегти своє здоров’я — це нечесна гра. У неї включаються усі — журналісти, рекламники, фармацевти, маркетологи. Спочатку створюється проблема, потім пропонується «єдино правильне рішення» і, нарешті, — кожному виписується рахунок, що спустошує нашу кишеню. Тому «єдино правильне рішення» у цій ситуації — не піддаватися чужим емоціям, а розібратися в усьому самому. Будьте здорові, їжте смачно і не давайте втягувати себе в інформаційні та економічні війни.
