Як правило, на міліціонерів частіше нарікають, ніж хвалять. Звинувачують, і часто небезпідставно, у хабарництві та байдужості, зловживанні владою. Однак коли "припече", люди все одно звертаються за допомогою до міліції. У цьому пересвідчилась журналіст "РВ", відбувши ніч на чергуванні разом із міліціонерами. При цьому помічена така закономірність: чим темніше стає на вулиці, тим частіше телефонують люди.
У міськвідділ приходжу о 18-й годині. Міліціонери патрульно-постової служби вже отримали завдання і розійшлися на патрулювання. Інші, які чергують у відділку, приймають дзвінки від рівнян, координують роботу патрульно-постових служб, контролюють за допомогою відеокамер центральні райони міста. З вулиці Кіквідзе телефоном повідомили, що на дитячому майданчику спить нетверезий чоловік — черговий зв'язується по рації з патрульними і направляє їх на місце виклику. Приходять жінки із заявою про крадіжку — їх направляють до слідчого. Телефонує "небайдужий" рівнянин і скаржиться на людей, які ночують в наметах на майдані Незалежності: "Я їх запитую, яка мета їхнього пікету, а вони не можуть мені пояснити", — бідкається чоловік...
Майже щоночі — труп — Слідчо-оперативна група, на виїзд! — лунає по гучномовцю голос чергового. Надійшло повідомлення з вул. Вербової про смерть жінки. Як розповідають правоохоронці, в їхні обов'язки входить виїзд на усі повідомлення про смерть. Без довідки про відсутність ознак насильницької смерті, яку видають експерти-криміналісти, людину не мають права поховати. Прибувши на місце виклику, експерти оглядають тіло померлої, ознайомлюються з історією хвороби, опитують родичів. Слідчі та оперативники розповідають людям, як їм діяти далі: де отримати довідку про смерть, які документи потрібно зібрати для поховання і т.д. Правоохоронці розповідають, що дзвінки про смерть найчастіше лунають саме вночі. Щонайменше дві-три смерті у місті щоночі доводиться фіксувати правоохоронцям.
"Чоловік програє гроші. Допоможіть!" Із вул. Вербової слідчо-оперативна група вирушає на Північний. — Мій чоловік програє гроші в залі гральних автоматів, допоможіть! — телефонує жінка. За вказаною адресою на вулиці Коновальця — заклад з написом на дверях "Драйв-клуб". Відвідувачі поспіхом залишають "Драйв-клуб". Експерт-криміналіст обстежує приміщення. Гральних автоматів тут немає ні в центральному залі, ні в підсобних приміщеннях. Працівниця закладу пояснює, що це — комп'ютерний клуб. У залі дійсно розташовані комп'ютери. На кількох із них розкладено пасьянси з карт. На інших — віртуальна гра Інтернет-казино. Чоловік, який господарем походжає біля комп'ютерів, на запитання журналіста, скільки коштує година гри у клубі, відхрещується від будь-якої причетності до закладу. Правоохоронці заповнюють протоколи, фіксують побачене, кличуть понятих і вирушають на новий виклик.
Холодильники в морзі не працюють На вулиці Олени Теліги — покійник. Померлий чоловік хворів на рак, про що свідчать медичні документи. Експерт, слідчий і оперативники заповнюють стандартні папери. Родичі померлого просять допомоги у правоохоронців, пояснюють, що його син зможе приїхати з Москви не раніше, ніж через добу і потрібно відвезти тіло в холодильну камеру моргу. Експерт телефонує до судмедексперта, та виявляється, що у відділі судмедекспертизи не працює холодильник. Попереду — три дні свят. На вулиці — спека. Родичі померлого — у розпачі. Експерт-криміналіст знаходить телефони лікарень, при яких діють морги, і радить родичам телефонувати вранці туди.
Петя і телефон Під час нічних чергувань трапляються і комічні випадки. Так, з вулиці Тютюнника чоловік повідомив про крадіжку мобільного телефону з його квартири. Автомобіль слідчо-оперативної групи не зовсім тверезий чолов'яга зустрічав на вулиці. — Хлопці, допоможіть, Петя телефон вкрав! — благав з неприхованим розпачем. На запитання, хто такий Петя, чоловік емоційно розповідає історію знайомства з нічним гостем: — Дружина поїхала на вихідні в село, я вийшов до магазину випити сто грам. Бачу, такий бідовий чоловік стоїть. Петром назвався. Я й покликав його додому, пригостив. Потім заснув, прокидаюсь — немає ні Петі, ні телефону. Правоохоронці телефонують на вказаний номер мобільного — виклик йде, телефон не відключений. Припускають, може, телефон є у квартирі, допомагають господарю обшукати всі закутки. Із ліхтариком обходять територію навколо будинку та йдуть до магазину, де потерпілий познайомився із Петею — безрезультатно. Експерт знімає відбитки із посуду, з якого господар пригощав новоспеченого "друга". Слідчий записує обставини події зі слів потерпілого. Просить дати контактні телефони. — У мене немає домашнього телефону, — говорить чоловік. — а номер дружини я не пам'ятаю. — А якщо ми знайдемо ваш телефон, куди ми будемо телефонувати? — запитують правоохоронці. — Так на мій номер і телефонуйте! — щиро радить чолов'яга.
"А дівчат за що?" Надійшов виклик, що в нічному дискобарі відвідувач розтрощив літній майданчик. Приїхавши на місце події, правоохоронці з'ясовують, що шкода, завдана закладу — незначна, тож підстав для порушення кримінальної справи немає. Виявляється, молодий чоловік, розважаючись із друзями, зламав одну з підпорок літнього даху. Порушника забирають у відділок для з'ясування обставин інциденту. Хлопчина покірно сідає в машину і, побачивши нас із колегою, здивовано запитує: "А дівчат за що загребли?"... Останнім викликом за цю ніч було повідомлення про пожежу на вулиці Степана Бандери. На другому поверсі у коридорі зайнялися вхідні двері. Сусіди, які почули запах диму у під'їзді, викликали рятувальників. Пожежники загасили вогонь, та оскільки під дверима виявили предмет, схожий на обгорілу картонну коробку, виникла підозра у вчиненні підпалу. Тож змушені були звертатися за допомогою до правоохоронців.
