Вага кожної сітки від 10 до 17 кілограмів. Щоб її зробити потрібно перерізати близько двадцяти кілограмів ганчір’я. Смужки полотна обплітаються по хрестиках. Сюди додають шнур, щоб сітка тримала форму й її можна було закріпити на військовій техніці.
На відміну від 2014-15 років, коли головним питанням було нагодувати бійців, зараз хлопці на передовій ситі та одягнені. Одним із питань, де волонтери допомагають нашим воїнам, залишається маскувальні сітки, які є гарантом життя вздовж лінії розмежування.
У будівлі, яка тимчасово виділена громадській організації в центрі Рівного, немає електроенергії, води, опалення й навіть туалету. Проте, сюди все одно приходять люди. Вони посміхаються, розказують анекдоти, жартують працюючи ножицями та руками. П’ятеро жінок, яким вже за 70 років, працюють тут в будні дні. А молодша категорія, від 20 до 50 років, навідуються сюди у вільний від основного заробітку час – у неділю.
– Цього тижня світ побачить вже сорокову сітку за поточний рік. Це порівняно небагато, та поки війна з агресором на сході України триває, ми не здамося й надалі докладатимемо зусиль для наближення перемоги, — говорить Оксана Данилова, голова громадської організації «Територія надії» . Як волонтер і як мама сина, який воював на Донбасі, вона дякує всім і кожному, хто не стоїть осторонь потреб наших захисників.
Віктор Шубец, прес-офіцер Міністерства оборони України
