Перебор по блефу. Шоудаун — всі карти відкрито

695 0

Ми у соцмережах:

Перебор по блефу. Шоудаун — всі карти відкрито

Очевидно, що Віктор Шакирзян на фоні існуючого не зростаючого рейтингу не зможе виграти вибори в Рівному в один тур, як це, ймовірно, було заплановано у виборчому штабі. Тому таки буде другий тур, в якому "розігрується" тільки одне місце проти Віктора Шакирзяна.

Штабна соціологія від місцевого “лялькаря” довго не пожила, тому було вирішено привезти київських зірок — Володимира Косенка та Вадима Карасьова, останній вже давно включений в реєстр псевдо-соціологів, повідомляє портал ОГО.

На прес-конференції політтехнологи “Рівне разом” підготували озвучення своєї соціології, вже цього разу від імені “Всеукраїнської асоціації соціологів”, так як Роман Микитюк із своєю неіснуючою групою “Вибір” вже більше місяця не має репутації серйозного дослідника. Але, як то кажуть, талант не розгубити, на своєму сайті асоціація пише що шукає співпраці з місцевими дослідниками, а статистична похибка озвученого дослідження наближається до 4% - улюбленого розміру похибки Романа Микитюка.

Нагадаємо, що серйозні соціологічні дослідження вже давно роблять щонайменше в коридорі похибки 2,3%-3,0%. Все інше не репрезентативне і є маніпуляцією громадською думкою, тим більше за кілька днів до голосування на місцевих виборах.

"Намальовану" соціологію оприлюднили, проте, чи повірять в неї рівняни?! По-перше, є кілька різних незалежних одне від других соціологічних досліджень, втому числі й зроблені за іноземні гроші — дослідження RTS, INFO SAPIENS, СОЦІУМ-ХХІ та інші, які ніяк не збгаються із тим, про що розповідали Косенко та Карасьов.

Зрештою, що може розповісти рівнянам Вадим Карасьов? Який його політичний прогноз за останні десять років справдився? У закритому колі фахівців знають, якщо Карасьов комусь пророчить перемогу, то її не буде. Порівняймо незалежне дослідження, опубліковане в Дзеркалі тижня і презентоване 20 жовтня у Рівному.

Отже, що є насправді в суспільній думці, які настрої?
Які є варіанти розвитку подій? Хто реально претендує на пост міського голови і Рівному?


Чинний міський голова Володимир Хомко не балотується на мера, тому вийшов класичний розклад сил. Як ми вже писали раніше, на виборах міського голови Рівного будуть три різновиди кандидатів: 1) ті, хто реально бореться за посаду міського голови; 2) ті, які тестуються й приміряються до наступних парламентських виборів; 3) випадкові, технічні кандидати, кандидати-супутники, донкіхоти та ті, що шукають кому віддатися задорого.

Почнемо з кінця, з випадковостей та запланованих випадковостей. Припускаємо, що до третьої групи кандидатів за певними ознаками можна віднести ціле сузіря місцевих політиків.

Віталій Герман, наприклад, хоч і представляє тут партію “Перемога Пальчевського”, але рухається у фарватері Віктора Шакирзяна, висловлює публічно підтримку кандидатам від партії “Рівне разом” тощо. Чого вартий тільки його виступ на теледебатах на Суспільному? Там він не агітував за себе, як виступав проти інших, це передвиборче найманство.

Святослав Євтушенко, хоч і не балотується офіційно на міського голову, але запустив в народ свій посил “обери секретаря міськради” — це означає намагання триматися й торгуватися із нинішнім рейтингоносцем Віктором Шакирзяном. Те, що в наметах НРУ агітують за Віктора Шакирзяна — ще раз доводить про те, що Святослав Євтушенко як кандидат в депутати до міської ради купився на обіцянку зробити його секретарем міськради, тут головне для кандидата хоч якась посада.

Олег Осуховський, ймовірно, демонструватиме схожу поведінку, намагаючись капіталізувати свої кровні відсотки підтримки. Про долю чужого міста, а Рівне — місто йому якщо не чуже, то не рідне — про це, очевидно, не йдеться. Олег Осуховський ще у вересні був готовий домовлятися, але щось пішло не так на калькуляторі.

Роман Коваль — хоч і не раз демонстрував власні амбіції, але цього разу на виборах він розмиватиме Віталія Коваля, може із власних переконань, але більш ймовірно на замовлення іншого кандидата. Взагалі, на цих виборах, судячи із матеріалів афілійованого каналу “Рівне-1”, саме новими власниками телеканалу ведеться найбільш підступну кампанія. Добра доза отрути дісталася Романові Курису та Віктору Шакирзяну, не забули в останній тиждень й Віталія Коваля.

Галина Кульчинська, як кандидатка, не проявляла високої активності фактично аж до моменту реєстрації, мотив її участі у виборах є зрозумілий для експертного середовища — вона має згуртувати навколо себе ядерний білосердечний електорат, щоб він не перетік Юрію Вознюку як наступнику Володимира Хомка або іншим кандидатам з демократичного табору. Тим самим, ймовірно, пані Галина працює на команду Віктора Шакирзяна, утримуючи свій електорат.

Ігор Мічуда — явно не йде перемагати на виборах, ним рухає мотив і жага помсти за своє несправедливе ув'язнення в СІЗО. Тому, Ігор Мічуда у боротьбі проти Куриса з Шакирзяном викладається на 200%, це "на руку" як Віталію Ковалю, так і Юрію Вознюку. Примітно, що на цих виборах тільки два кандидати ходять всюди з охоронцями — Ігор Мічуда через ризики від своїх різких висловлювань проти скандальних забудовників та Віктор Шакирзян як цінна фігура від забудовників, в яку влили вже не один мільйон і було би сумно інвесторам якби він втік або з ним щось сталося.

Назарій Поліщук пробує свої сили від Пропозиції, фактично це розрахунок на довгу гру, де результат мав би прийти, але не на цих виборах. Є непоганий базис для переходу в другу групу політиків — із розрахунком на парламентські вибори, але за умови що партія таки візьме в Україні якийсь солідний результат.

Тетяна Чубай від партії “Успішна країна”, ймовірно, працюватиме на Віктора Шакирзяна. Можна сказати, що вона забирає частину протестантського електорату у Вознюка і Третяка.

Зовсім немає що сказати про Сергія Пандрака, Валерія Короткова, Ігоря Сухого — їх дуже мало в інформаційному просторі, ймовірно, вони виконують технічну роботу з наповнення персонального складу ДВК або просто ірраціонально змагаються за недосяжне.

Тим самим штаби "завоять" в ДВК додатково своїх членів різними поданнями для встановлення тотального контролю над підрахунком голосів, бо контроль над ТВК вже здобутий.

Залишилося дочекатися “результатів”. Іншими словами, якщо підсумувати, то бачимо, що значну кількість кандидатів третього ешелону з технічними функціями ведуть Віктор Шакирзян, Віталій Коваль та Юрій Вознюк.

Друга група кандидатів — тестери із приміркою парламентських костюмів.
Роман Денисюк, на нашу думку, добрий донкіхот, якому зараз нічого не світить, але в підготовці до парламентських виборів робота йде в правильному руслі. Тримати партію в тонусі треба, тому так. Є кандидат — значить партія жива, логіка проста.

Олександр Третяк також приміряється до найближчих парламентських виборів, зараз він ще так званий наймолодший ректор фактично неіснуючої семінарії (є навчальний заклад без семінаристів), але ж політична вага на цих виборах росте, мусить бути записаний якийсь ще “здобуток”, крім того, що сам “кривавий пастор” особисто просуває свого протеже. Якщо передивитися всі відео з візитом Петра Порошенка в Рівне, то ви ніде не почуєте його слова підтримки Олександрові Третяку. Через кілька днів терміново приїхав Олександр Турчинов рятувати свою ж креатуру. Все ж на фоні доброї народної підтримки "ЄС" Олександр Третяк, якщо виборці не встигнуть розібратися що й до чого, може зробити вдалу політичну кар'єру.

Те, що ЄС несподівано отримав доступ до телеканалу ITV - медіа Романа Куриса, теж чомусь нікого не дивує. Якби кандидатом від "ЄС" був би колишній голова ОДА часів Петра Порошенка, то місто Рівне гарантовано могло б отримати свого проєвропейського активного мера, а так питання залишається з трьома крапками. Це стратегічна помилка політичного керівництва партії Порошенка.

Реально борються за владу в місті чотири кандидати — Юрій Вознюк, Віталій Коваль, Олексій Муляренко, Віктор Шакирзян.

Юрій Вознюк має антирейтинг через скандали, зв'язки із олігархами Палицею та Коломойським, через внутрішні чвари у власному штабі — і він втрачає можливості. Юрій Вознюк важко переживає ці вибори. Тим самим реальними борцями залишаються решта троє.



Віктор Шакирзян по всіх дослідженнях сьогодні хоч і вперся в стелю й не росте, але залишається першим. Якщо взяти до уваги те, що нікому не відомому Віктору Шакирзяну розпочали фактичну виборчу кампанію ще з лютого цього року, то останній встиг вже добряче запам'ятатися і власне його рейтинги — це відповідь суспільства. з однієї сторони, як запити на нове обличчя, а друге — наслідок важкої пропаганди, де про Шакирзяна лунає інформація з усіх щілин на вулиці, в інтернеті, в медіа. Величезні фінанси покладені на те, щоб Віктор Шакирзян прозвучав та запам'ятався, він, скоріше за все, безальтернативно зайде в другий тур, якщо нічого не станеться в останні дні агітації. Телеканал “Рівне-1” точно готує ще якісь "виборчі бомби" для Романа Куриса та голови партії “Рівне разом”.



Отже, з усього залишаються два ідеальних опоненти: обидва молоді чоловіки, публічні, вміють триматися на публіці і вести дискусії, обидва в Рівному статусні, адже мають досвід керівної роботи в Рівненській ОДА, обидва бізнесмени, обидва в більшій чи меншій мірі пов'язані із різними президентами з якими працювали — Олексій Муляренко доволі успішно працював з Петром Порошенком, Віталій Коваль — активно працює із Володимиром Зеленським. Ця дихотомія є продовженням образів протистояння в суспільстві, що тягнеться вже майже другий рік. З єдиною тією різницею, що нинішній президент (для когось цілком очікувано) виявився набагато менше спроможним за свого попередника і набагато менше проукраїнським в державницьких питаннях. Якби не забудовники зі своїм Віктором Шакирзяном — то насправді ці двоє мали б претендувати на участь у великій битві за Рівне.

Олексій Муляренко, кандидат від партії “Сила і Честь”. передусім, зважаючи на його трудову й політичну біографію та проживання з родиною в Рівному, участь в Революції, на активності, гасла, представлену програму, фінансово скромну агітацію і на характер перебігу самої кампанії більше опирається на проукраїнське та проєвропейське ядро, на виборця свідомого, творчого, відповідального, активного, освіченого, прагматичного, патріотичного — але це проукраїнська меншість. Цих людей не є так багато в Рівному, принаймні стільки, щоб швидко наростити підтримку для абсолютної перемоги немає.
Дослідження показують, що Олексій Муляренко в електоральному плану стабільно росте в середньому 3,5% в місяць. Він є, фактично, законодавцем агітаційної політичної моди в Рівному — все що робить Олексій Муляренко на цих виборах інші штаби повторюють — гасла та парафрази на білбордах, підтримка спідвею, підняття на висоту державного прапора, влаштування фотозон на день міста, інформаційні куби Муляренка, агітаційні призми “Сили і Честі”, організацію художнього й фотографічного пленеру, позиціювання себе як відповідального політика через рейтинг “Слово і Діло”, копіювання пунктів програми та використання тем по спорткомплексу на Макарова, будівництва садочку на Коновальця, запуск аеропорту, очищення річки Устя, навіть характер виконання візуальних зображень. Не змогли повторити лише експлейнери із перекладом на жестову українську мову та подкасти, а також карту із візуалізацією першочергових перетворень в місті — бо для цього треба мати трохи більше креативності та кваліфікації.

Що заважає Олексію Муляренку електорально зростати швидше? Дві речі. Передусім — позиція ЄС та її містечкових лідерів, які відкинули Муляренка як кандидата, а також егоїстична або невиразна позиція інших проукраїнських сил — НРУ, Свобода, Батьківщина, Радикальна партія, Самопоміч, Удар, Громадянська позиція, Громадський контроль, Голос та інші — за своїми дрібними містечковими інтересами вони не бачать ризиків переходу влади міста до рук мафії. І друге — це надмірна компетентність ефективного бізнесмена — Олексій Муляренко всім дав зрозуміти, що не дасть з міського бюджету нікому красти, все буде пораховано, обліковано, записано, досліджено — це не дуже подобається тим, хто звик підкилимно живитися міськими грошима. І це стримує частину управлінських еліт від підтримки Олексія Муляренка, хоч простим людям такий підхід подобається.

Віталій Коваль, кандидат від партії “Слуга народу”, зважаючи на його біографію та проживання родини в Києві, а на саму ідею участі у виборах — буквально як на “доручення президента”, то слід сказати що діючий голова ОДА передусім спирається на виборця Володимира Зеленського, виборця, який щиро сподівається що простою заміною політичних еліт можна досягти кращих результатів. Проте, багато з тих, хто віддав свої голоси за Володимира Зеленського переконалися в тому, що просто нові обличчя, без досвіду і — головне — спроможності, не здатні здійснити ключові перетворення. Віталій Коваль намагається перемагати на виборах простими речами, оскільки і сприйняття його виборця є простим — тут вдала відповідь кампанії на суспільний запит.



Зовнішня візуальна агітація, поклейка, масовані тиражі агітаційних газет, зустрічі в дворах та добре вибудувана риторика дозволяють Віталію Ковалю фактично на порожньому місці збудувати рейтинг. Дещо з рекламою є перегин, але не критично. За рік свого головування в обласній адміністрації практично нічого не зроблено, а те що робиться є інерційним продовженням роботи, закладеної попередниками. Деякі речі сумнівні — замість добудувати садочок на Коновальця — його розвалили і очистили будмайданчик. З іншої сторони, навіть і перемога Віталія Коваля була б для нього певним тягарем — ще кілька років бути далеко від родини і виконувати всі забаганки офісу президента є досить незручним ділом.

До цього моменту Віталій Коваль не втручався у війну Юрія Вознюка та Віктора Шакирзяна, залишаючись білим та пухнастим. Були сподівання, що негативні матеріали про Віктора Шакирзяна ослаблять його і електорат перейде зеленому кандидату. Але цього не сталося, замало часу. Який вихід? Можна достойно програти сильному, президент оцінить. Треба терміново вийти в другий тур і вже там програти Віктору Шакирзяну. Для останнього це також ідеальна комбінація, оскільки розрив між підтримкою Віктора Шакирзяна і Віталія Коваля є настільки великий, що зелений кандидат до виборів не наздожене голову партії “Рівне Разом”, а от Олексія Муляренка — навпаки, треба мінусувати, і це робиться руками "ЄС" та Олександра Третяка. Саме тому, напередодні дня голосування в медіа оприлюднена соціологія, метою якої є витягнути за будь-яку ціну Віталія Коваля в другий тур і там його зручно привселюдно "роздушити".

Олексій Муляренко для Віктора Шакирзяна становить набагато більшу загрозу — Муляренко має кілька електоральних переваг над Шакирзяном, він не має таких великих фінансових витрат на виборах та зобов'язань перед інвесторами, Муляренко є самостійним політиком, у випадку другого туру довкола нього можуть об'єднатися проукраїнські сили та ділові кола, і головне — Муляренко зберігає стабільний приріст підтримки, а Шакирзян вперся в електоральну стелю і потрохи сповзає. Ця тенденція може призвести до того, що Олексій Муляренко зможе перемогти в другому турі із явною перемогою, а ті, хто його підтримають зможуть розраховувати на свою участь в управлінні життям міста та його активами.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також