Завтра Рівне попрощається з щирим патріотом України, який віддав життя за її свободу, Русланом Гловою.
Руслан Глова народився 22 серпня 1973 року у селі Грабів неподалік від Рівного. Навчався у Клеванській школі №1, потім – у Зорянській школі. А після 10 класу вступив у Клеванський професійний ліцей, де здобув фах водія. Працював на м’ясокомбінаті в Зорі, а потім – у ТОВ «КРОНОСПАН РІВНЕ».
- Ми – двійнята, у пологовому, коли я народилася, сказали мамі «Є Людмила, зараз буде і Руслан» - так батьки нас і назвали. Я дуже пишалася братом, його патріотизмом та відданістю рідній країні. Руслан – активний учасник Майдану. Завжди відстоював інтереси Батьківщини, не шкодував себе. Тож, коли у травні 2023 року отримав повістку, рішуче став на захист України. Говорив: «Людочка, а хто піде воювати, як не я? За свою землю треба стояти, - розповідає сестра Героя Людмила.
Про страшні будні війни Руслан старався єдиній рідній людині не розповідати. Лише зрідка зізнавався, що довелося пройти крізь пекло.
- Він був бойовим медиком, завжди стояв за побратимів. Наголошував, що вони стали рідними, тож ділилися один з одним навіть шматком хліба. Руслан ніколи не відмовляв у допомозі, дбав за бойових друзів, підтримував. Розповів лише один випадок, коли вибухом товариша відкинуло на кілька сотень метрів вперед, хлопці вагалися, бо це було дуже небезпечно. Але Руслан все ж зумів забрати тіло побратима, аби повернути його рідним, - продовжує сестра.
За час служби Руслан Глова був двічі поранений, проходив реабілітацію, тож хоч не на довго приїздив додому.
- На початку жовтня, коли брат вже збирався повертатися в частину з лікарняного після поранення, наче відчув недобре. Сказав, що напевне, вже не повернеться живим. І дуже просив поховати його біля мами… - зі сльозами пригадує Людмила.
19 жовтня життя 51-річного молодшого сержанта Руслана Глови обірвалося під час мінометного обстрілу на Харківському напрямі.
Прощання із Героєм відбудеться завтра, 24 жовтня, о 9:30 на майдані Незалежності у Рівному. Поховають його у рідному Грабові, як і хотів наш захисник…
