- Під час одного з боїв росіян було вдесятеро більше за нас, - тренер з Рівненщини, який керує взводом десантників

До війни Петро Нагорний був начальником відділу з питань фізичної культури та спорту управління у справах молоді та спорту Рівненської ОДА.

Однак професійного спортсмена війна застала зненацька у Миколаєві. З 22 лютого там якраз відбувалися змагання з боротьби, на яких він був суддею, повідомляє Армія. інфо.

Після того, як він зумів дістатися додому, то прибув до військкомату за місцем проживання у Костополі. Йому запропонували кілька позицій, але він обрав службу в десантно-штурмовій бригаді.

Петро пройшов навчання для десантників у Великій Британії за стандартами НАТО:

- Навчання у складі підрозділу тривало трохи більше ніж місяць. Це було корисно, цікаво і водночас важко. І це при тому, що я перебуваю у добрій фізичній формі. Ми вивчали вогневу підготовку, техніку і озброєння, медицину та багато іншого. Найсерйозніша увага приділялась різноманітним тактичним діям. Це дії під час швидкого штурму, бої в будівлях і населених пунктах, бойові дії в окопах, взяття під контроль і зачистка територій, оборона тощо. Нас навчали відмінні інструктори на найсучасніших базах. Усе навчання відбувалося в умовах, максимально наближених до реальних. Цілий день в русі і виконанні завдань. Підйом щоранку о п’ятій і до вечора тренування. Всі ми набули чимало корисних навичок і вмінь. На 50 українських військовослужбовців приходилося 15 інструкторів. Кожному приділяли увагу та час, для багатьох мобілізованих хлопців це був неоціненний досвід і на завершенні курсу було очевидно, як ми всі додали в підготовці. Найбільше ми працювали з інструкторами з Канади. Вони реально круті хлопці з великим бойовим досвідом.

Про бойові завдання Петро особливо розповідати не хоче, каже, що дуже багато завдань потребують режиму тиші.

- Війна — це тяжко. Через втрати побратимів, найкращих наших хлопців, наших патріотів. Хотілося б, щоб втрат не було, але, на жаль, це війна… Тут часто артобстріли. Наш взвод разом з іншими підрозділами брав участь в операції зі звільнення Херсонської області. Коли бачиш вдячні погляди людей звільненого селища, з’являються сльози радості і в них, і в нас, — каже захисник.

- Буває складно. Наприклад, коли росіян кидають сотнями. Їхнє керівництво не замислюється про кількість втрат. Під час одного з боїв кількісний склад окупантів був практично в десять разів більший за нас.