Працівників-нелегалів продовжують виявляти інспектори праці в Рівненській області. Під час чергових перевірок, які розпочалися 10 лютого, вже 20 працівників запідозрили в тому, що вони не оформили трудових відносин. Роботодавцям, якщо підозри підтвердяться, загрожує штраф у розмірі 47 тисяч гривень за одного такого працівника. Тому в управлінні Держпраці закликали директорів фірм почати працювати відкрито й офіційно оформити врешті свій персонал. Прикладом того, що підприємство може саме так працювати, сплачувати податки і залишатися прибутковим, називають Рівненську фабрику нетканих матеріалів та пивзавод «Рівень».
Начальник управління Держпраці в Рівненській області Юрій Наконечний розповів:
— Інспектори відвідували суб’єктів господарювання в галузі громадського харчування, роздрібної та оптової торгівлі. У Рівному, наприклад, відвідали всі великі торгові центри. В нелегальному працевлаштуванні підозрюємо 20 осіб. Зараз триває перевірка фактів і процедура оформлення документів.
Щодо штрафу, то на початку лютого було прийнято зміни до законів про працю, які значно зменшили суму фінансової відповідальності за наявність неофіційно працевлаштованих працівників. Якщо раніше це був штраф в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, то зараз — лише 10 мінімальних заробітних плат, а це 47230 гривень.
Перевіркам завжди передувала тривала роз’яснювальна робота, і її результативність була дуже високою, зазначає заступник міського голови Рівного Сергій Васильчук:
— Нехитре діло — покарати. Спершу, як на мене, роботодавця треба попередити по-доброму. І робити це треба не час від часу, а систематично. Тому більше орієнтуємося на профілактично-роз’яснювальну діяльність. Так було торік, таким шляхом йдемо й у цьому році.
Так, з 27 січня по 3 лютого за результатами спільної роботи з інспекторами праці відвідали 323 суб’єктів господарювання в Рівному. Після цього, за тиждень, в Державну податкову адміністрацію міста звернулися 792 особи щодо оформлення трудових відносин. Навіть якщо всі ці люди задекларують мінімальну заробітну плату, то це в місяць додатково 630 тисяч гривень податків на доходи фізичних осіб (за рік — 8 мільйонів) і 720 тисяч гривень єдиного соціального внеску (за рік — 10 мільйонів).
Добре, що змінили законодавство, тому що підприємцям тепер можна виносити попередження за результатами першої перевірки. Якщо під час другої знову буде виявлено таке ж порушення, тоді вже накладається штраф. Люди отримали час дослухатися до попередження. Адже основна мета — розповісти, для чого це потрібно.
ПрАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів» — одне з великих підприємств на Рівненщині, де не було виявлено жодних порушень.
Співвласник фабрики, голова громадської ради при Головному управлінні Державної фіскальної служби Рівненщини Богдан Гапяк цьому не дивується, бо його підприємство дотримується принципу відкритості:
— Податки мають платити всі, хто хоче їздити хорошими дорогами, отримувати хорошу освіту і медичну допомогу. Без наповнення бюджету чудес не буває. Це стимул для роботодавців все ж таки оформляти своїх працівників офіційно і робити це правильно. Не буде звідки виплачувати пенсії, якщо не сплачувати податків.
Звичайно, податкове законодавство є недосконалим, інакше податки прагнули б сплачувати всі. Як приклад, наведу Данію, де дуже високий рівень їхньої сплати. І тому це не бідна країна. Ми зобов’язані сплачувати податки, бо як інакше отримувати армію, що захищає нас на Сході? Ще один аргумент на користь цього випливає зі сфери економіки: якщо я працюю і сплачую податки, а поряд працює, але не сплачує їх інший, то чи можу я бути конкурентним цьому підприємцю? І так потихеньку можна закінчити свій бізнес.
У нас достатньо потужна фіскальна служба, яка може розібратися, хто сплачує податки, а хто ні — це не становить жодних проблем. Якщо це робитимуть всі, матимемо соціальну справедливість. Я і «нетканка», наприклад, працюємо, так би мовити, в білій сфері. Офіційно сплачуємо заробітну плату. Можливо, хотіли б її підвищити, але коштів на це поки що не вистачає.
Власник пивзаводу «Рівень» і голова Асоціації платників податків у Рівненській області Мар’ян Года пояснює:
— Ми ведемо постійний діалог як з бізнесом, так і з фіскальними органами. У процесі діалогу виникають одні й ті ж питання. Червоною лінією проходить, що податки треба платити з усіх видів діяльності. Як голова Асоціації постійно чую нарікання на те, що не всі суб’єкти господарської діяльності ведуть добросовісний бізнес. Особливо це стосується сфери торгівлі та надання послуг. І ця несправедливість відчувається. Але ж всі працівники і роботодавці мають дітей і водять їх в дитсадки і школи, їздять по дорогах. При цьому нічого не сплачують і збагачуються. Водночас є бюджет міста, який треба наповнювати.
Я, можливо, скажу непопулярні речі, але і в промисловості бачу таку ситуацію. Наприклад, коли на ринок заходить пивна продукція за ціною 70% від ринкової. Не може бути такої ціни, тому що в ціні пива 70% — собівартість і 30% — податки. Його завозять за тисячу кілометрів з інших регіонів України, завозять у Київ. І ми втрачаємо ринки.
В Україні, звісно, не прийнято писати доноси, як в Німеччині, але ж треба якось вирішувати проблему. Бо представники цього нечесного бізнесу реально підривають економіку сусіда, працюючи по-чорному, коли сусід намагається працювати по-білому.
В той же час п. Года зауважив, що іноді виникають причини, які не залежать від роботодавця. Самі працівники не завжди зацікавлені в офіційному працевлаштуванні, бо можуть втратити субсидії, допомогу на дітей. Дехто не хоче, щоб офіційна інформація про його працевлаштування надійшла у військкомат.
Олена Іванюк.
