Так звана столиця фотографічного мистецтва України, як полюбляють називати Рівне чиновники, насправді дуже далека від того, щоб називатися лідером цієї з кожним роком все більш популярної мистецької сфери. Звісно, фотохудожників, готових конкурувати зі світовими іменами як роботами, так і організованими міжнародними проектами, у нас достатньо. А ось уваги влади — не зовсім. Що казати, якщо єдина неприватна фотографічна галерея «Час» сьогодні перебуває в жалюгідному стані — після кожного дощу її заливає водою, через що відпадають шматки стіни. За іронією, найбільше у галереї постраждала кімната її керівника — Сергія Бусленка, котрий прославився своїм вмінням робити фотографії під водою.
Проблеми галереї почалися декілька років тому — після того як на вулиці Соборній, від ЦУМу в бік парку, поклали плитку, очевидно, зробивши це не дуже якісно. Сергій Бусленко стверджує, що після майже кожного дощу вода просочується крізь плити та пісок під ними, потрапляючи на підвальні стіни галереї. — Біля входу в гомеопатичну аптеку якось утворилася яма, куди стікала вся вода, — розповідає відомий в Україні фотохудожник. — Нам довелося самостійно привозити цемент, заливати її, щоб хоч якось уберегти наш підвал від вологи. Проте заслуженому майстру Міжнародної федерації фотомистецтва все одно доводиться особисто вигрібати воду зі своєї колишньої кімнати. Нині вона постійно зачинена — працювати там неможливо через високу вологість. Інші приміщення страждають менше, хоча у деяких місцях виставкової частини галереї штукатурка відвалюється — доводиться закривати ці «рубці» лавкою. Крім того, зберігати фотографії у таких умовах означає ризикувати їхньою цілісністю. А як відомо, для багатьох фотографів цінне кожне надруковане фото, у тому числі й фінансово: лише собівартість роботи — більше півсотні гривень. Міська влада, за словами голови обласної організації Національної спілки фотохудожників Едуарда Хитрого, останні декілька років нічого, окрім обіцянок, не робить. Натомість члени фотоклубу «Час» також не можуть повністю вирішити свою проблему. Фотоклуб є громадською організацією, ніким не фінансується, а самі фотографи — у кращому разі дрібні підприємці без величезних прибутків. Разом з тим, саме «Час» доклав найбільших зусиль для розвитку фотомистецтва в Рівному, а його члени, зі слів керівника клубу, роблять багато для популяризації міста в колах фотолюбителів та професіоналів. Натомість Сергій Бусленко впевнений — на одному ентузіазмі клуб не виїде, тут потрібна системна підтримка влади. Але влада тільки обіцяє. Ще наприкінці 2006 року заступник міського голови Світлана Богатирчук-Кривко обіцяла знайти для галереї нове приміщення, хоча зараз фотохудожники розуміють, що це нереально. Представник обласної влади, голова ОДА Віктор Матчук для «часівців» теж не чужий — у 1994 році саме він, тоді ще директор «Реноме», допоміг зробити ремонт у звичайному підвалі будинку на вул. Соборній. Проте поки що чиновнику, очевидно, не до митців. А їм, як наголошує Хитрий, багато не треба — зробити ремонт і гідроізоляцію самої галереї. Хоча, зрозуміло, якщо не покласти на вул. Соборній нормальну бруківку, проблема буде повторюватись. А вирішувати її потрібно, і бажано терміново — на початку листопада відкривається виставка московської фотохудожниці Ірини Михайлової, а потім до Рівного з виставкою знову завітає керівництво Китайської фотографічної асоціації.
