Коли я був маленьким і ми жили у комунальній квартирі, вбиральня для всіх мешканців нашого будинку знаходилась у дворі, у закутку за сараями. Чистили її за допомогою спеціальної машини, яка викачувала усе з ями через шланг. Та раптом вдарили довгі морози, приблизно такі, як тепер. Усе миттєво замерзало і нічого відкачати вже було неможливо. За кілька днів уся яма була заповнена самі знаєте чим у замерзлому вигляді. У людей виходу не було, і вони продовжували ходити у ту саму вбиральню. Ще за кілька днів посередині вбиральні виросла замерзла купа висотою приблизно півметра, щодня зростаючи заввишки і завширшки. Піднятися на неї, аби наростити ще, можна було лише по замерзлому самі знаєте чому. Мало того, що замерзлому, та ще й слизькому. Згодом чи то двірник, чи то хтось із сусідів вирубав у цій замерзлій купі сходи, якими можна було піднятися наверх.
Коли я був маленьким і ми жили у комунальній квартирі, вбиральня для всіх мешканців нашого будинку знаходилась у дворі, у закутку за сараями. Чистили її за допомогою спеціальної машини, яка викачувала усе з ями через шланг. Та раптом вдарили довгі морози, приблизно такі, як тепер. Усе миттєво замерзало і нічого відкачати вже було неможливо. За кілька днів уся яма була заповнена самі знаєте чим у замерзлому вигляді. У людей виходу не було, і вони продовжували ходити у ту саму вбиральню. Ще за кілька днів посередині вбиральні виросла замерзла купа висотою приблизно півметра, щодня зростаючи заввишки і завширшки. Піднятися на неї, аби наростити ще, можна було лише по замерзлому самі знаєте чому. Мало того, що замерзлому, та ще й слизькому. Згодом чи то двірник, чи то хтось із сусідів вирубав у цій замерзлій купі сходи, якими можна було піднятися наверх. Уся ця споруда нагадувала єгипетську піраміду, про ці піраміди ми якраз проходили у школі. Різниця була лише у масштабі та «будівельному матеріалі». Не пам’ятаю, чим усе закінчилося, бо на «піраміду» лізти я боявся і до кінця зими ходив до вуличної вбиральні сьомої школи, що була неподалік. Запитаєте, чому я вирішив повернутися до цих не дуже естетичних спогадів саме зараз? Причини дві — мороз та вибори. Почну з другої. Нині, як відомо, на найвищу державну посаду залишилось лише два претенденти, які й мають посісти верхній щабель вітчизняної піраміди влади, піднявшись її сходами догори. Несподівано довгі морози, з якими наша влада самі знаєте як справляється (вийдіть на вулицю, тільки обережно), об’єднали у моїй уяві оці дві піраміди — нинішню владну і ту колишню, у старій замерзлій вуличній вбиральні. Спільна у них, як мені видається, не лише форма, але й «будівельний матеріал». Бо потрапивши до влади, наші люди примерзають до неї як оте саме на морозі — не віддереш! Не випхнеш нашу людину з влади. Ну ніяк не можу пригадати колишнього службовця, робітника, викладача, науковця, який, побувши у владі, згодом повернувся б на своє колишнє робоче місце. Прізвищ не називатиму, образяться. Але кожен із вас і сам легко згадає свого колегу чи знайомого, який після звільнення з високої чи не дуже владної посади «зачепився» у владних структурах, осівши у численних управліннях, комітетах, комісіях, інспекціях і тому подібних організаціях, що плодяться у нас навзамін великої рогатої худоби, якої стає все менше. Ну хто, скажіть, за худобою доглядатиме, коли всі у піраміді? Вправним ти був керівником чи не дуже, звільнили тебе внаслідок зміни влади чи просто за невисоку компетентність, місце для тебе у тому чи іншому кабінеті знайдуть. Чи то на вищих сходинках владної піраміди, чи десь нижче. І лише через твоє приросле до влади тіло може пройти до влади той найвищий, хто, можливо, очолить державу за два тижні. Піднімаються ці два кандидати на владну піраміду ніби з двох боків, але вигляд цих сходинок все сильніше повертає мене до дитячих спогадів. Тій піраміді, з якої я почав, стояти було недовго: настала весна, все розтало й огорнуло місцевість навкруги своїм неповторним запахом. Згодом приїхала машина і вичистила все це, відвезла колишню піраміду в рідкому вигляді кудись на поля. Те ж саме буде і з нашою пірамідою влади. Щойно минуть морози, а з ними і вибори, як почне та піраміда втрачати свою міцність. Спочатку піде нестерпний запах від взаємних звинувачень усіх в усьому. А потім попливе усе під ногами новообраного і опиниться він там, де й мав опинитися — у купі самі знаєте чого. Вивезти б у той момент ту ослаблу піраміду подалі. Але як встигнути? Владна піраміда у нас стає міцною і непорушною перед кожними виборами. Наступні ж вибори уже у травні. Запитаєте, як вона буде триматися без морозу? Дуже просто. Якщо його не вичищати, воно не лише замерзає взимку, а й засихає улітку. Так само міцно і непорушно.
