Епопея з рівенським пивом, якого стражденні мешканці міста потребують чи не щодня, здається, нарешті підходить до свого логічного завершення — відтепер з’явилася надія, що у шлунках рівнян живильною вологою потече цей, без сумніву, корисний та поживний продукт.
Епопея з рівенським пивом, якого стражденні мешканці міста потребують чи не щодня, здається, нарешті підходить до свого логічного завершення — відтепер з’явилася надія, що у шлунках рівнян живильною вологою потече цей, без сумніву, корисний та поживний продукт. Нові власники багатостраждального Рівенського пивзаводу на чолі з директором-тернополянином Мар’яном Годою насамперед задумали змінити його назву, обіцяючи автору найвдалішої назви для торгової марки довічну перепустку на завод. Також пан Мар’ян запросив до Рівного свого товариша-пивовара з Чехії, щоб можна було з ним запустити нові сорти пива і розширити виробництво, бо ємність рівенських шлунків він для себе визначив — мільйон ящиків пива на рік. — Ми можемо і на цьому обладнанні випускати смачне і живе пиво, — заявив Мар’ян Года. — І коли на великих заводах ніхто не береться експериментувати, борються за обсяги, то ми можемо спокійно займатися якістю пива. До Дня незалежності рівенські пивовари обіцяють істинним патріотам міста, які звикли пити власне пиво, сюрприз — новий сорт пива. От тільки, за власним зізнанням пана Мар’яна, пива може не вистачити — зварили його всього 8 кубів, а сам директор і його працівники полюбляють напій дегустувати. По 5-10 бокалів на день.
