Вже кілька днів шукаю його по магазинах, базарах, супермаркетах та аптеках. Оце допишу і знову піду шукати. Бо має він десь бути, десь продаватися. Не може такого статися, що досі іще ніхто не здогадався його випустити у продаж. Хоча воно ніби і просто, а додуматися складно. Бо не вірить ніхто у прості рецепти. З науковцями радяться, з експертами. Я взагалі від тих експертів з економіки, перепрошую, торчу. А як інакше ставитися до людей, які сидять десь на зарплаті й дають економічні прогнози? Що подешевшає, а що подорожчає. Який буде курс акцій, валют, індексів там усяких. Бо ж якби той експерт справді все це знав, то він би не поради давав з дев’ятої до шостої, а вже давно десь свої мільярди розпихував.
Вже кілька днів шукаю його по магазинах, базарах, супермаркетах та аптеках. Оце допишу і знову піду шукати. Бо має він десь бути, десь продаватися. Не може такого статися, що досі іще ніхто не здогадався його випустити у продаж. Хоча воно ніби і просто, а додуматися складно. Бо не вірить ніхто у прості рецепти. З науковцями радяться, з експертами. Я взагалі від тих експертів з економіки, перепрошую, торчу. А як інакше ставитися до людей, які сидять десь на зарплаті й дають економічні прогнози? Що подешевшає, а що подорожчає. Який буде курс акцій, валют, індексів там усяких. Бо ж якби той експерт справді все це знав, то він би не поради давав з дев’ятої до шостої, а вже давно десь свої мільярди розпихував. Але це я так, відступив від теми. Тема стосується загальної розгубленості, яка панує у суспільстві з приводу світової кризи і просто вимагає засобів для подолання. Люди не можуть перебувати у стані невідомості, не можуть не знати, що буде завтра, тобто що буде скільки коштувати і де. Про те, що все буде дорожчати, народ у нас завжди здогадується і сам добровільно переплачує за все, бо ж криза. Здається, що коли все почне дешевшати, якщо почне, ми у це повіримо останніми. То чим же заспокоїти людей, чим зарадити нервовій збудженості, яка охопила чималу кількість громадян? Те, що телевізійні звернення найвищих посадовців до народу на тему, що усе буде гаразд, нікого не заспокоюють, а навпаки, знають, здається, навіть мікрофони, в які це все говориться. Не вірить їм народ. Тому пошуки почалися. Всім конче треба знайти того, кому повірять, щоб одразу ж його і висунути. Чи не висовувати, що теж не дуже важливо. Серед загальної метушні поза увагою залишилась єдина річ, якій більшість наших людей довіряє сильніше, ніж усім політикам разом з економістами, всім аналітикам разом із науковцями, всім родичам разом із друзями. Вже здогадалися? Якщо ні, тоді продовжу. Куди біжить наша людина, коли їй погано? У різні місця, скажете? Добре, тоді так задам запитання: куди найчастіше звертається наша людина в разі виникнення проблеми? До виконкому? До суду? До психоаналітика? Наша людина, коли їй погано, йде здебільшого або в магазин за горілкою, або в аптеку за ліками. І тому запитую вас ще раз: де він? Чому його ще немає у продажу? Ну невже ніхто ще досі не здогадався випустити капсули чи пігулки з «антикризом». Це ж так просто! На упаковці із звичайним вітаміном чи просто із чимось, що розчиняється у воді без шкоди для організму, пишемо про те, що ці ліки допомагають впоратися з кризою. І все! Після чого одні, яких більше, вдячно заспокояться, випивши пігулку, інші, яких менше, отримають за ці пігулки гроші. Це буде першим поштовхом для відновлення повноцінного грошового обігу, стабілізації курсу валют, повернення довіри до банківських установ, запуску виробництва, яке зупинилось… Не вірите? Випийте антикризу і побачите. Кажете, що вже випили? Так то не те. Те, що треба, сам вже котрий день шукаю.
