Плани повсюдної газифікації з кожним роком стають все менш актуальними. Ще Микола Сорока, будучи на посаді голови ОДА, задумувався над тим, щоб обігрівати область торфом. А його наступник Василь Берташ переймався засадженням плантацій енергетичної верби. Нинішні ж керівники області вважають, що подолати газову енергетичну залежність допоможуть... дрова.
Минулої середи ОДА роздала вказівки всім районним адміністраціям за два тижні розробити план економії газу та надати перелік котелень, які можна перевести на твердопаливні котли. Торік в області також кілька котелень бюджетних організацій відмовилися від газу, і Рівненщина, порівняно з 2012 роком, зекономила 144 мільйони кубометрів газу — 11%. Щоправда, в облдержадміністрації не приховують, що допомогли заощадити не стільки нові котли, як тепла зима. На цей рік морози обіцяють сильніші, а перед областю уряд поставив завдання зберегти, порівняно уже з 2013 роком, щонайменше 10% газу. В ОДА сподіваються переобладнати на тверде паливо якнайбільше котелень. А якщо не встигнуть? Економитимуть на іншому. Обіцяють, правда, що через це "інше" мерзнути людям не доведеться. Наприклад, у школах та дитсадках хочуть поставити прилади обліку та регулювання теплопостачання, аби на вечір зменшувати кількість тепла, а на ранок збільшувати.
Торф є. Але добувати заборонено
Обігріти область торфом, виявляється, мало реальна затія. На Рівненщині єдине підприємство, яке ще працює, — "Смигаторф". Воно, правда, експортує свою продукцію ще й за межі області, бо на Рівненщині охочих купувати торф замало. Але, виявляється, проблема навіть в іншому — стверджують, що покладів торфу на довго не вистачить. До того ж добувати паливо в області… заборонено законом.Тарас Пустовіт, заступник голови РОДА: — Дозволено видобувати лише торф, що залягає не глибше одного метра. Далі вважається, що йдуть особливо цінні поклади, тому "Березнеторф" та "Володимирецьторф" стоять, хоч і мають ліцензію на видобуток. Окрім того, є інвестор, який готовий вкласти 150 млн. євро у розробку родовищ торфу на Костопільщині. І збирається він не лише видобувати і продавати торф, а й хоче збудувати чи переобладнати котельні і подавати тепло для костопільчан. Тому ми клопочемо, аби внесли зміни до законодавства і видобуток торфу спростили.Незважаючи на те, що торф і дешевший, і власний, багато котелень області надає перевагу вугіллю. Переважно львівському, хоч і нарікають, що воно поганої якості. Щодо економії, то опалювати торфом значно вигідніше, особливо бюджетним установам, які тепер платитимуть 6255 грн. за тисячу кубометрів газу. Тонна торфу коштувала близько 600 гривень. Одну тисячу кубів газу може замінити в котельнях 1,9 тонн торфу. Економія виходить у близько п'ять разів.
Енергетична верба: саджанці ростуть, але хто їх купить?
У 2011 році на Рівненщині енергетичною вербою, яка швидко росте та має дуже високу тепловіддачу, засадили дві плантації — на п'ять та десять гектарів. А за кілька років мали би засадити 100 тисяч гектарів під енергетичну лозу. Тим не менше ідея провалилася. — Енергетична верба? — дивується Тарас Пустовіт. — Перш за все, я хотів би побачити підрахунки, наскільки вигідно її садити. Деревини у нас і так вистачає. Є відходи від деревообробної галузі, є планові очистки лісу — готова щепа, тільки робити пелети і у котельні їх кидати. Зрештою, можливо, засадити Полісся вербою було б непогано: там неродючі ґрунти, піски, а верба на таких росте добре. Економію від енергетичної верби намагалися порахувати, власне, ще за Василя Берташа: 1 тонна сухої верби могла б замінити 0,51 тис. кубометрів природного газу. Проте скільки ця тонна верби коштувала б, не відомо, бо її у нас ще ніхто не збирав. Плантації, засаджені при Берташеві, вже готові до жнив. Тільки ніхто їх косити й не збирався. 15 гектарів верби у 2011 році засадили для розсади, аби потім продавати тим, хто вже би захотів вирощувати вербу для палива. Проте, наприклад, у Шубкові, де вербою засадили п'ять гектарів на землях дослідної станції Академії аграрних наук України, цього року не знайшли покупців на саджанці. А на наступний рік шубківську вербу вже ніхто й не купить — дерева там вже і так понад чотири метри у висоту, а грубе стебло у землю не посадять.Тарас Микитин, старший науковий співробітник Поліського центру агроекології і природокористування та адаптації аграрного виробництва: — Насправді, вирощувати вербу на саджанці вигідніше, ніж на біомасу. Спершу й планували створити в кожному районі області розсадники по 5-7 га, а вже далі підприємства мали би розкуповувати цю продукцію і садити значно більші площі для біопалива. Один саджанець коштує сім-дев'ять копійок. Нарізав мільйон прутиків — і ось тобі вже й 70-90 тисяч гривень доходу. Зібрати ж вербу на паливо важче. Перш за все, в Україні немає спеціальної техніки. Косити вербу можна і звичайними комбайнами, замінивши лише жатку. Але якби ж охочі були це робити. Комунальні підприємства не надто переймаються економією. Якби котельні були приватні, поле у Шубкові змолотили б тільки так. Зрештою, може, до осені охочі з'являться, зважаючи на ситуацію з газом.
Про дрова
Одна тонна дерев'яних пелетів коштує трохи більше 1400 грн., аби замінити одну тисячу кубометрів газу, потрібно дві тонни пелетів. Економія подвійна. Окрім того, пелети, які виготовляють на Рівненщині кілька фірм, не потрібно закидати у котли вручну — подача відбувається автоматично, тож котельні економитимуть на працівниках. Щоправда, вигідно переходити на тверде паливо лише бюджетним організаціям та приватним підприємствам. Для населення газ значно дешевший, бо різницю сплачує держава, тож котельням, які обігрівають будинки, відмовлятися від газу поки що немає сенсу.Тарас Пустовіт: — Уряд розробив програму, яка спонукає інвесторів переобладнувати котельні для житлових будинків під твердопаливні котли. За нею держава віддаватиме інвесторам ту різницю, яку би мала платити за газ. З бюджетними котельнями економія ж очевидна. Взяти, приміром, здолбунівську котельню, яка вже цієї зими після переобладнання на використання пелетів заощадить понад мільйон і цими грішми розрахується з інвестором. Загалом компаній, які переобладнують котельні та твердопаливні котли, у нас вдосталь.А от котельні Рівного перейти на торф чи дрова не зможуть. Технічно це неможливо, стверджує директор ТОВ "Рівнетеплоенерго" Степан Коропецький. Бо у міських котельнях, що розміщенні щільно біля будинків, дівати величезні об'єми торфу чи дров нікуди. Переобладнати на тверде паливо збираються тільки котельню у Клевані та малі котельні у промислових зонах міста. А тим часом економлять на іншому — наприклад, замінюють труби, аби витоки тепла були мінімальні, налагоджують котли, аби вони працювали ефективніше, використовують температуру димових газів для підігріву води та ін. Від газу також не може відмовитися і найбільший його споживач на Рівненщині — "Рівнеазот". Проте на прикладі "Волинь-Цементу", який перейшов на тверде паливо, зокрема, й сміття, в області демонструють — відмовитися хоча б частково від газу можна.
