Комунальне підприємство «Плесо» пропонують створити депутати Рівненської міської ради від партії «Голос». За задумом, підприємство повинне буде взяти всі водойми та набережні Рівного на обслуговування та нарешті почати за ними доглядати. Проте противники ініціативи наполягають, що підприємство створюють не так для Басового Кута та Усті, як для ексдепутата Олександра Довжаниці, який працював над проєктом рішення і якого начебто планують призначити директором підприємства.
Проєкт рішення, який вже опублікований на сайті міськради, підготували депутати від фракції «Голос» Микола Бляшин та Святослав Клічук. У пояснювальній записці наголосили, що, перш за все, догляду потребує Басівкутське водосховище:
«Результати лабораторних досліджень свідчать, що показники якості і безпеки води у Басівкутському водосховищі та інших водних об’єктах Рівного не відповідають нормам, і купатися в озері заборонено. Господарсько-побутові, промислові та побутові стоки зумовили критичне забруднення водної поверхні водосховища та річки Устя. Діяльність міської влади є недостатньою з огляду на загрози для водних об’єктів Рівного. Розподіл сфер відповідальності між різними особами та установами і відсутність координації зусиль і рішень — одна з причин негативного стану водних об’єктів громади.
Станом на сьогодні річка Устя, Басівкутське водосховище, штучні об’єкти в районі Гідропарку та ряд менших об’єктів не оформлені належним чином, не мають кадастрових меж ділянок, що призводить до забудови берегів і порушення вимог закону. Крім того, у Рівному активно розвивається проєкт «Городище Оствиця». Створення вздовж Усті та озера Басів Кут паркової зони та розміщення вздовж неї різних майданчиків для дозвілля та відпочинку, прокладання фітнес-доріжки, будівництво скансену на прилеглій території Басівкутського городища включені до «Програми розвитку культури в місті Рівному на 2019-2023 роки». Ідея водно-зеленого діаметра Рівного («Зелена стежка») розроблена науковцями НУВГП та архітекторами ще в 50-х роках минулого століття і є актуальною на цей час. З огляду на це, є потреба створити єдиний центр для забезпечення координації дій щодо водних об’єктів та для розкриття туристичних та рекреаційних можливостей громади і реалізації ідеї водно-зеленого діаметра Рівного».
У пояснювальній записці зазначено також, що у 2021 році сума витрат на це підприємство складе близько 700 тис. грн. Статутний капітал пропонують затвердити на рівні 1,5 млн грн. На початках у «Плесі» працюватимуть директор, юрист, бухгалтер, інженер та головний спеціаліст. Підприємство, за проєктом рішення, буде у сфері впливу управління культури та туризму. Призначати та звільняти директора матимуть право лише сесійним рішенням.
З появою проєкту рішення на сайті міськради з’явилася й інформація, що очолити «Плесо», якщо за його створення проголосують депутати, має ексдепутат міської ради Олександр Довжаниця, який до попереднього скликання був обраний від партії «УКРОП», а восени балотувався від «Голосу». Обраним до міськради вдруге пан Довжаниця не був, проте на сьогодні є помічником Миколи Бляшина та разом з ним працював над проєктом рішення про створення КП «Плесо».
Олександр Довжаниця, один з ініціаторів створення КП «Плесо»:
— Мені ще не пропонували очолити це підприємство. Але якщо така пропозиція буде, то я не проти розглянути. Тому що я займався питанням про очищення Басівкутського озера усі п’ять років, коли був депутатом. Ми зробили пропозицію у бюджет, ми зробили проєкт разом з «водником». Мені це питання болить, скажемо так.
Ідея полягає у тому, щоб у місті було підприємство, яке обслуговуватиме всі водні об’єкти Рівного і прибережні смуги, які на сьогодні ні в кого не на балансі, ні в кого не на обслуговуванні. Тобто років з 20 за місцевими водоймами та набережними ніхто не доглядав. Тільки пляж на водосховищі виділили в окрему ділянку і передали на утримання тресту зеленого господарства. Це єдине місце, яке є на обслуговуванні. Все інше заростає і не прибирається.
Це підприємство — аналог тих, які є у Тернополі, Вінниці. От у Вінниці, наприклад, уже закупили не один земснаряд, про який ми постійно говоримо, щоб очистити мул у водосховищі, а три — за кошти міста і два — за кошти обласного бюджету. Тобто мають вже п’ять земснарядів, інтенсивно все чистять і облагороджують відпочинкові зони.
Проект очищення Басівкутсього водосховища розрахований на п’ять років і п’ять етапів, зокрема, має бути ремонт дамби. Але якщо по-людськи, то потрібно очистити і водойми у гідропарку, і озеро на Лебединці. Це робота на роки. Чи прислухаються депутати, не знаю, але я б дуже хотів, щоб хтось нарешті відповідав за водні об’єкти і почав роботу з їхнього очищення. Почистимо Басів Кут, рівняни потягнуться відпочивати у місті.
Проєкт з очищення самого озера коштує 48 млн грн. Крім того, ще потрібно купити земснаряд, який коштує близько 7 млн грн. Для самого очищення, щоб в озері вже можна було більш-менш купатися, потрібно мінімум п’ять років. Але якщо буде земснаряд, то створене комунальне підприємство буде саме себе окуповувати, не треба буде щороку викладати кошти з міського бюджету на зарплати.
Володимир Хомко, екс-міський голова Рівного, депутат Рівненської міської ради:
— Таку ініціативу не підтримую. Мені це нагадує гру дітей у пісочниці. Вводити посади директора, секретаря і водія, коли можна ввести у тресті зеленого господарства чи у міськШЕУ відповідального по озеру. Що заважає? Я особисто категорично проти створення підприємства. Але виступати не буду, просто не проголосую.
Катерина Марчук, голова постійної комісії з питань міського господарства:
— Все, що стосується збереження водойм Рівного, ми підтримуємо. Чи доцільно створювати комунальне підприємство — будемо вивчати на комісіях і фракційно.
Олеся АНТОНЕНКО.
