Я народила сина вісім років тому, проте батько навіть не спромігся забрати його з пологового будинку. Руслан одружуватись не захотів, сказав, що має сумнів, що це його дитина. Сашко підріс, він — викапаний Руслан, такий же білявий, навіть ходу батькову має і звички.
Я народила сина вісім років тому, проте батько навіть не спромігся забрати його з пологового будинку. Руслан одружуватись не захотів, сказав, що має сумнів, що це його дитина. Сашко підріс, він — викапаний Руслан, такий же білявий, навіть ходу батькову має і звички. Жодного разу за ці вісім років Руслан не допоміг мені утримувати сина, не поцікавився, як ми живемо. А Сашко останнім часом став часто плакати й казати, щоб відвела його до тата, бо я ніколи й не приховувала, що той живий-здоровий. Чи можу я тепер встановити батьківство Руслана, адже за старим законодавством, мені сказали рік тому в суді, це було нереально? Галина К., Млинівський район.
Коментує адвокат Олександр Бражніков: — На початку січня цього року, коментуючи ту частину редакційної пошти, яка стосувалася шлюбно-сімейних відносин, ми інформували читачів про набрання чинності Сімейного кодексу України, який регулює правовідносини у цій сфері з урахуванням суттєвих змін у нашому суспільстві. На жаль, довгоочікуваний правовий документ так і не набрав чинності. Президент України підписав закон про набрання чинності Сімейним кодексом одночасно з кодексом Цивільним. Це викликано тим, що значна частина норм Сімейного кодексу вступає в суперечність з чинним на сьогодні Цивільним кодексом, і паралельна дія двох нормативних актів неминуче призвела б до численних юридичних колізій і порушення юридичної гармонії у правозастосувальній практиці. Тому нашим дописувачам до невизначеного часу доведеться звіряти свої шлюбно-сімейні проблеми з положеннями Кодексу про шлюб і сім’ю, прийнятого в шістдесяті роки минулого сторіччя. З цієї причини сподівання пані Галини на вирішення її проблем засобами нового законодавства можна вважати марними. Перш за все втрачено час і у зв’язку з тим, що минув передбачений законом термін, протягом якого можливе звернення до суду. Однак таке право не втратив син автора листа — Олександр, який по досягненні повноліття, звичайно при наявності бажання, зможе поставити перед судом питання про визначення свого батьківства. Підставою для винесення судом позитивного рішення по справах такої категорії можуть стати будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, але вони повинні бути зібрані з дотриманням норм процесуального законодавства, що передбачає залучення до підготовки справи кваліфікованого юриста. Варто відзначити, що закон передбачає і варіант добровільного визнання батьківства. Якщо пан Руслан колись відчує батьківський потяг, він за обопільною заявою з матір’ю дитини зможе зареєструвати в органах РАГС свій статус і нарешті надолужити той дефіцит батьківського піклування, як ий зараз відчуває семирічний Сашко.
