Рівнянин Анатолій Овчінніков очолює об’єднання співвласників багатоквартирного будинку з невигадливою назвою «Мельника, 6» близько року. Приводом до його створення послужив конфлікт мешканців цього 10-поверхового будинку із теплопостачальною організацією: люди запідозрили, що їх обраховують, і збиралися скаржитися в прокуратуру. Тоді й висловив хтось думку, що якби мешканці створили ОСББ, то, може, був би порядок.
Першою проблемою будинку, з якою стикнувся п. Овчінніков, був дефект у влаштуванні каналізації, через що одну з квартир на першому поверсі регулярно затоплювало каналізаційними стоками. З цієї причини у квартири змінилося кілька власників, адже кожен попередній не розповідав наступному про проблему. Після кількох звернень до ЖКП було проведено роботи, після яких напрям руху фекалій змінився, і вони почали потрапляти вже не у квартиру, а затоплювали підвал. Урешті дефект каналізаційної системи будинку усунула приватна служба. Коштувала ця робота об’єднанню співвласників півтори тисячі гривень. Смердючі стоки тепер у підвалі не стоять, і мешканці у тій квартирі не міняються. Після цього у підвал провели світло, раніше його там не було. Потім вирішили відремонтувати під’їзди і звернулися з пропозицією до ЖКП. Там виставили суму — 20 тисяч гривень за один під’їзд. Від цієї пропозиції довелося відмовитися, дуже дорого. І найняли іншу організацію. Ремонт двох під’їздів обійшовся у 7 тисяч гривень. — Після ремонту ніхто вже не пише по стінах ні непристойних слів, ні будь-яких інших, — каже Анатолій Овчінніков. — Коли я висадив троянди у дворі, сусіди сміялися, казали, все одно їх хтось викопає. Та не викопали, і навіть інші мешканці після цього посадили у дворі квіти. Ми у дворі лавку нову поставили, то молоді люди, які вчора у дворі пиво пили, самі зголосилися пофарбувати її. Проблемою усіх ОСББ нині є неповернення державою вартості пільг і субсидій. По будинку на вул. Мельника, 6 накопичився борг з травня 5,5 тисячі гривень. Крім того, ніяк не вдається оформити прибудинкову територію. — Я замовив проект у державній проектній організації, заплатив за нього 500 гривень, а потім мені повідомили, що для приватизації прибудинкової території треба ще провести геодезичну зйомку і заплатити за неї 5 тисяч гривень, — розповідає Анатолій Овчінніков. — Для нашого об’єднання це надто велика сума. Отож поки маємо проект, але не маємо землі. Та раду собі даємо, невеликий резерв на рахунку завжди маємо. Для економії грошей доводиться іноді самому вікна й двері у під’їзді фарбувати. Деякі сусіди, люди похилого віку, запитують, кому і що я цим хочу довести, інші кажуть: «Хай свою зарплату відробляє». Чомусь не розуміють, що я хочу лише, щоб порядок був, а та зарплата для мене — копійчана, я не за неї працюю, маю власний бізнес. Буває, відчуваю зневажливе ставлення деяких людей, які впевнені, що їм хтось зобов’язаний усе дати. На декотрих мешканців об’єднання змушене подавати в суд за борги. Не повірите, боржники — солідні люди, працюють головними бухгалтерами у фінансових установах та в державних контролюючих органах. Платити не бажають і ні на який діалог не йдуть.
