Днями повідомили, що страшна і заразна хвороба загрожує нам від свиней. Хвиля свинячого чи, як дехто каже, поросячого грипу котиться по планеті від Америки і днями заллє Україну невиліковним вірусом. Хочеться щось робити, аби захиститися. Але що саме? Коли говорять про звичайний грип, то аби не підхопити заразу, слід уникати контактів із носіями вірусу. Так ми й уникаємо. Просто не можу пригадати, коли востаннє мав контакт із живою свинею. Або хоча б бачив ту свиню зблизька. Це у Мексиці далекій тих свиней стільки, що їхнє м’ясо експортують на цілий світ.
Днями повідомили, що страшна і заразна хвороба загрожує нам від свиней. Хвиля свинячого чи, як дехто каже, поросячого грипу котиться по планеті від Америки і днями заллє Україну невиліковним вірусом. Хочеться щось робити, аби захиститися. Але що саме? Коли говорять про звичайний грип, то аби не підхопити заразу, слід уникати контактів із носіями вірусу. Так ми й уникаємо. Просто не можу пригадати, коли востаннє мав контакт із живою свинею. Або хоча б бачив ту свиню зблизька. Це у Мексиці далекій тих свиней стільки, що їхнє м’ясо експортують на цілий світ. Наші ж свині залишились хіба що у легендах. Свинокомплекси часів розвинутого соціалізму, які безпомилково можна було знайти чи не у кожному селі за характерним запахом, перетворилися на мальовничі руїни, звідки після свиней зникло усе, що можна було винести чи відколупати. У людей свині ще водяться. Але все менше і менше залишається бажаючих самотужки вигодовувати вдома свиню. Легше купити старенького німецького буса і возити м’ясо з Польщі. Там є порт під назвою Гданськ, куди і прибуває м’ясо з усього світу. Із Мексики, напевно, теж. Чи доїде до нас та заражена свинина? Чи зможуть зупинити безперервний м’ясний потік терміново підсилені прикордонні служби? Не знаю. Якби ці свині перебігали кордон по смузі через дріт, то, може, щось би і вийшло. Коли ж м’ясо мандрує у законсервованому вигляді, зупинити його не зможуть усі наші збройні сили, морський та повітряний флот, внутрішні війська разом із президентською гвардією. Один вихід — всім і одразу відмовитись від свинини. Це не так складно, як може видатися на перший погляд. Наш успішний уряд вже зробив багато для того, аби свинина стала для більшості громадян делікатесом на рівні осетрини. Ще трохи б дали попрацювати нашій прем’єрці, й ми б зустріли той свинячий грип з абсолютним спокоєм. Майже як мусульмани, яким їсти свинину забороняє, як відомо, Аллах разом із Магометом, пророком його. Бажаючих взяти на себе функції Аллаха у нас завжди вистачало, але ще ні у кого це як слід не виходило. Чим більше чогось у нас забороняють, тим більше цього самого з’являється. Закон такий економічний. Тому на місці уряду я б не переймався створенням чергових комітетів та комісій із боротьби зі свинячим грипом, а навпаки: закликав би людей їсти чимбільше свинини. У відповідь люди б задумалися. Бо ще нічого, до чого закликала влада, до хорошого ніколи не призводило. Запідозрили б у чомусь владу, почали б поширювати чутки про отруйність свинини, як досі розповсюджують чутки про отруйність бананів та пепсі-коли. Але ж бананового грипу поки що немає, а свинячий вже є. І здається мені, що небезпека цього грипу йде не від свиней у біологічному розумінні цього слова, а від тих, кого ми називаємо свиньми за їхню свинячу поведінку. Що таке чинити по-свинськи, знає у нас навіть той, хто ніколи зблизька тої свині не бачив. Навіть якщо свинячий грип призведе до повного винищення на нашій території власне свиней, свиней у переносному значенні залишиться на багато років наперед. Тому і стерегтися від свинячого грипу слід так само, як і від звичайного — триматися подалі від свиней, яких навколо нас вистачає.
