Біла сукня, чорний фрак, марш Мендельсона, крики «гірко» і клятва у вічній вірності. Знайдіть хоч одну пару, яка при цьому не зневажала б зради. Але проходять роки і чоловіки поглядають у бік чужих струнких ніжок, а дружини шукають у натовпі нового принца. Дізнавшись про зраду, дружини платять благовірним тією ж монетою, а ті влягаються з інфарктом на лікарняне ліжко. На думку спеціалістів у галузі сімейних стосунків, сильна стать переживає невірність законних дружин набагато сильніше, ніж слабка.
На статистику впливає пам’ять Більшість чоловіків вважає, що благополучно заміжня, задоволена своїм шлюбом жінка в обійми малознайомого чоловіка не кинеться. Випадкові зв’язки, думаємо ми, це для молодих, незаміжніх і психічно неврівноважених, а зріла, адаптована жінка на таке не піде. Ці враження підтверджує і наука: сотні психотерапевтів в один голос стверджують, що прекрасній статі для близькості потрібні емоційна прив’язаність, душевне розташування і довіра, тоді як чоловікам для хорошого сексу нічого подібного не потрібно. Численні психологічні анкетування теж підтверджують науку. Але досвідчені психотерапевти завжди знали, що у сфері сексуальності не тільки до анкет, але навіть до першої розповіді клієнтки про її інтимне життя потрібно ставитися вкрай обережно: у міру зростання довіри вона відкриває все нові епізоди своєї сексуальності. І спочатку применшуючи свою сексуальну активність, представниці прекрасної статі не лукавлять: багато зі свого інтимного життя вони дійсно не пам’ятають, у всякому разі — активно; щоб пригадати, їм потрібен час, довіра до терапевта, особлива атмосфера психотерапевтического сеансу. І тоді нерідко пригадується таке! Тому вже ніхто не говорить про те, що дружини зраджують рідше за чоловіків. Просто вони більш потайні і, якщо стосунки з чоловіком її не влаштували, вона про них забуває, назавжди стираючи з пам’яті. А наївні чоловіки чесно зізнаються у всіх своїх гріхах. До речі, саме тому половина дружин дізнається про блудні пригоди свогоого чоловіка від нього ж самого.
Є в жінці якась загадка Ще не народився той вчений, який би поставив крапку в питанні: чому дружини зраджують чоловікам. Можна перераховувати причини, вивуджені з всіляких опитувальників. А можна надати слово самим жінкам. «У мене подих захоплює від сексу з коханцем, — розповідає тридцятитрирічна Рита, — серце готове вистрибнути з грудей. Я відчуваю, як пульсує кров. Надзвичайне відчуття свободи дозволяє говорити і робити те, на що я ніколи не насмілилася б у ліжку з чоловіком. Мій роман — такий контраст з порядним і передбаченим сімейним життям, з роллю матері й дружини, яка постійно жертвує своїми інтересами». «Мені 38 років, заміжня 14 років. Дочці — 11. Сім’я як сім’я, все є. І квартира, й автомобіль, але ніщо не може замінити інтимну любов. Я зараз пишу і думаю, що ви здивуєтеся моєму зізнанню. Але це правда. Все йшло добре в житті, але інтимне життя я з чоловіком не розуміла. А от коли зустріла людину, яку дуже покохала за людські якості (він мене любить уже п’ять років, а в нас різниця 24 роки, йому 62, мені 38), то я зрозуміла, що таке любов. Це так здорово, хочеться побажати жінкам: не бійтеся гарної любові, беріть від життя все-все. І тоді, до речі, будуть згуртовані сім’ї: якщо чоловік вас не влаштовує в статевому житті, це не говорить про те, що треба розлучатися. Ні, зовсім ні. А просто треба шукати друга на стороні й продовжувати життя, не втрачаючи, звичайно, голови. Дерзайте, не бійтеся і нічого і ніколи не соромтеся. Життя таке прекрасне!». «Ми зі Славою стали коханцями всього півроку тому, але він зараз мені ближчий, ніж чоловік, з яким ми прожили п’ятнадцять років, — говорить Рая. — Нещодавно, коли в мене був відповідальний день — співбесіда на новій роботі, то Слава вранці зателефонував і сказав, що все буде добре. А чоловік навіть не згадав про те, що на мене чекає. Природно, що і радістю я насамперед поділилася не з ним, а з дійсно близькою мені людиною. Ми зустрілися в кафе, випили шампанського... А чоловік лише наступного дня запитав, скільки я тепер буду одержувати, і все». «Як тільки в мене виникає інтерес до чоловіка, я розцвітаю, — зізнається тридцятишестирічна Ірина, дружина з п’ятнадцятирічним стажем, мати двох дітей. — Я ніколи не збиралася іти від чоловіка, і всі ці пригоди потрібні мені лише для того, щоб урізноманітнити життя. Без цього було б нудно». Кандидат філософських наук, соціолог, який давно і серйозно займається проблемами подружньої невірності, Анатолій Зайцев впевнений, що причини подружньої невірності приховуються у внутрісімейних стосунках, а от підступом, першим кроком до зради, є фантазії й сновидіння. Дуже часто — майже щодня — фантазують про порушення шлюбних уз 15,9% чоловіків і 25,5% жінок, а епізодично — вже 65,4% і 55,9% відповідно. Виходить, що близько 80% подруж активно зраджують один одному у фантазіях, під час снів... Цікаве спостереження зробив вчений і про спадкоємність зрад: «Спосіб життя батьків сильно впливає на стосунки подружжя. Якщо зраджували обоє батьків, то можливість, що їхній син або дочка теж не буде відрізнятися вірністю, доходить до 80%. Якщо зрадлива була тільки мати, то це теж значною мірою відображається на синові й дочці. Якщо ж зраджував батько, то з більшою можливістю на шлях невірності може стати тільки син. Цікаво, що на дочку стереотип батьківської поведінки майже не впливає».
Відчуйте різницю! Більшість зрадливих чоловіків вважає свій шлюб цілком вдалим, у той час як більшість зрадливих дружин вважають його нещасливим. Більшість чоловіків шукають у подружніх зрадах сексуальну пригоду: вони жадають свіжого відчуття, нового тіла (як правило, молодшого) — всього того, що знову збудить їхню кров. Більшість жінок шукає в подружніх зрадах почуття і дружбу: спочатку вони звичайно прив’язуються емоційно, а не фізично. З жінок, які мають коханців на службі, 81% поставили на перше місце дружбу і довіру коханця і лише на другому місці виявився секс. В одружених чоловіків позашлюбні зв’язки, як правило, численні, але нетривалі — тільки для сексу. До своєї зради жінки йдуть довше, ніж чоловіки. Середня жінка не може зраджувати тільки тілом і тому не може зрозуміти поведінки чоловіка. Не вірить, що він дійсно не пам’ятає імені дівчини, з якою переспав минулого місяця після випитої пляшки вина. Він пам’ятає марку вина, що пив, але чи була це Таня, Маша або Оля — не пам’ятає. Жінка ж пам’ятає ім’я свого коханця навіть через п’ятнадцять років. Справа в принциповій різниці в підході до фізичної близькості. Один дуже хороший американський психоаналітик говорив, що жінки поза шлюбом шукають не сексу, а емоційної підтримки, але за цю емоційну підтримку вони змушені платити своїм тілом. Тому що хто ж із чоловіків надасть емоційну підтримку жінці, не поклавши її в ліжко або принаймні не отримавши надію на це?
