Якщо Магомет не йде до гори, гора йде до Магомета. Якщо почути якісну світову популярну музику в оригіналі без виїзду за кордон рівнянину неможливо, значить, треба влаштувати той «закордон» тут. Принаймні спробувати наблизити мистецтво до визнаного рівня, навіть якщо потрібно цей рівень скопіювати. Мабуть, саме так думав талановитий рівненський диригент Геннадій Фіськов, вигадуючи музичний проект «Три тенори». Це своєрідне поєднання двох відомих проектів — власне колективу «Три тенори» (Паваротті-Карерас-Домінго) та інтернаціонального гурту «Il Divo». Троє молодих співаків, симфонічний оркестр, рок-музиканти, хор — «дрібниці», що необхідно для реалізації унікальної як для провінції ідеї.
Проект Фіськова вже був реалізований раніше у Львові, проте з тамтешніми молодими тенорами. Потім диригент вирішив співпрацювати з місцевими — трьох співаків визнаного хору «Воскресіння» запропонував його керівник Олександр Тарасенко. Він же і зайнявся вокальною постановкою у новому проекті, зазначивши, що для такого міста, як Рівне, три тенори — велика розкіш. Для вокалістів взяли твори того самого «Il Divo», причому теж італійською мовою. Хоча переклад не менш милозвучною українською у даному сенсі цілком виправданий — це додасть проекту несхожості на оригінал. Дещо довелося «попотіти» з симфонічним оркестром «Brevis», у складі якого музиканти з Волині, Рівненщини та Львівщини. Для них робили оркестрові версії кількох композицій «Queen», а також симфонічні варіанти творів Гершвіна та Бернстайна. Картину цікаво доповнили кілька рок-музикантів, серед яких гітарист-віртуоз Віталій Салімон. А ось місця для хору Інституту мистецтв, який мав допомогти виконати «Богемську рапсодію» все того ж «Queen», не знайшлося. Хористи просто не встигли до рівненської прем’єри проекту як слід підготуватися. Троє головних персонажів проекту — це Микола Бобрик, Володимир Гуляк та Іван Федоров. Рівень вокалістів ще далекий від ідеалу, проте це не завадило на рівненському концерті 25 травня прозвучати їм доволі непогано. Тут і не гірший за оригінал розкручений декілька років тому «хіт» «Regresa a Mi» (»Un Break My Heart”), і підспівування у «квінівському» шедеврі «Who wants to live forever» — загалом півторагодинна програма. І якби все дійство відбувалося не в Палаці культури «Текстильник» (при всій повазі, він все одно залишається аматорським залом), а хоча б у театрі, звукова апаратура була значно кращою, а світлова техніка — професійнішою, ефект сучасного європейського концерту був би досягнутий. Музиканти показали себе якнайкраще, що, власне, добре побачили глядачі, яких через слабку рекламу зібралося близько половини залу. Публіка декілька разів стоячи вітала артистів, а враженнями по завершенні ділилася лише найкращими. Організатори концерту обіцяють, що проект «Три тенори» триватиме і надалі — цілком можливо, що вже восени відбудеться наступний виступ. Геннадій Фіськов наголошує, що до того часу колектив розширить і вдосконалить свій репертуар, а тому слухати трьох оперних поп-виконавців стане ще цікавіше.
