Раз у рік фермери області мають змогу поділитись своїми проблемами та розповісти про досягнення. Втім, проблем більше — про них і говорили на традиційному зльоті фермерських родин. Фермери, які, по суті, годують усю область, бо виробляють 80% усієї сільгосппродукції, кажуть, що через ті умови, в яких вони працюють, вже давно можна було б страйкувати, але господарство, за яким потрібний постійний догляд, не пускає.
Цього року на Рівненщині може поменшати бажаючих зайнятися фермерством. Так вважає голова Рівненської обласної асоціації фермерів та приватних землевласників Дмитро Українець. Відбивають бажання займатися сільським господарством, зокрема, нововведення, за яких землю фермери мають купувати з аукціону. — Раніше, щоб стати фермером або ж розширити земельні площі, селяни брали ділянки безкоштовно із земель запасу, — розповідає п.Українець. — А починаючи з минулого року, вони мають купувати ці ділянки на аукціоні. Через це може поменшати і освоєних площ, і бажаючих зайнятися фермерством. Тому ми підготували звернення до Кабінету Міністрів та Президента, щоб такі нововведення скасували. Якщо це не допоможе, організуємо всеукраїнський страйк. А ще фермери намагаються домогтися встановлення для них єдиного податку. — Нині сільгоспвиробник у своєму господарстві — це і бухгалтер, і зоотехнік, і агроном, і тракторист. Крім того, він ще мусить щомісяця готувати по кілька звітів і з ними обходити різні фонди, щоб заплатити податки. На це зазвичай доводиться витрачати кілька днів. А якби був встановлений єдиний податок, то фермер платив би ті ж гроші, проте лише в одну установу, — пояснює Дмитро Українець. Дуже часто селяни не можуть реалізувати свою продукцію через низьку ціну на неї. Олександр Галуза з Гощанського району фермерством займається уже сімнадцять років. Чотирнадцять з них він — єдиний в області — розводить корів породи чорнорябий голштин німецької селекції. Ці корови дають багато молока, до того ж, високої жирності. Але минулого року за молоко 4,5% жирності фермеру платили лише 1,2 гривні за літр. — Невигідно нині і зернові вирощувати, — розповідає п.Олександр Галуза. — Торік, щоб виростити одну тонну зерна, я витратив 700 гривень, у той час як платили за тонну 500 гривень. Але і вдіяти ми нічого не можемо. Адже якщо сьогодні, скажімо, перевізникам «наступили на хвіст», то вони зібралися і поїхали до Києва страйкувати. А ми, фермери, нікуди не поїдемо — у нас господарство. За роки фермерства Олександр Галуза помітив, що корови іноземної породи живуть набагато менше, ніж «вітчизняні» — лише два-три роки. І хоча фермер вважає, що молоко у корови «на язиці», усе ж зрозумів, що чим більший надій, тим менший вік тварини. Тому тепер чистокровних голштинів він схрещує зі звичайними породами. Тож нинішні корови п.Олександра хоч і дають тридцять літрів молока на день кожна замість п’ятдесяти, проте і живуть довше. Людмила Цапок із Радивилівського району, яка вирощує лікарські рослини — нагідки та розторопшу, розповідає, що наступного року найбільша проблема може виникнути через техніку: — Минулого року я купила трактор і комбайн, за які мені з Укрдержфонду відшкодували 30% вартості. Але цього року, кажуть, таких відшкодувань не буде. А одна лише сушка для нагідок нині коштує понад 10 тисяч доларів. Імовірно, цьогоріч не можна буде взяти і безвідсотковий кредит, адже їхню кількість планують значно зменшити. Що ж до планів на весну, то в головному управлінні агропромислового розвитку розповіли, що проблем немає лише з насінням. Так, за словами заступника начальника управління Миколи Петрука, ярих культур на цей рік заготовлено 17,7 тисячі тонн, що становить 102% від потреби. Що ж до забезпечення пальним на період весняно-польових робіт, то Микола Петрук сподівається на допомогу держави: — Для проведення весняно-польових робіт в області потрібно 5,6 тисячі тонн дизпального та 1,2 тисячі тонн автобензину. А зазвичай навесні ціни на них значно зростають. Тож ми сподіваємося, що цьогоріч Кабмін знову організує стабілізаційний фонд. Так було минулого року. Тоді сільгоспвиробники мали змогу купувати пальне у державних нафтопереробних підприємств за нижчими цінам.
