Марина Захарчук із села Тинне Сарненського району цього вересня мала би святкувати 36 рік народження – з чоловіком та п’ятьма дітками. П’яту донечку родина Захарчуків чекала на початку липня. Марина вибирала ім’я для немовляти й оскільки не прогнозувала, що пологи будуть складними, збиралася, як і раніше, народжувати у Сарнах.
Біди не чекав ніхто. Чоловік Марини, Анатолій Захарчук, був у Києві на роботі. Звечора 6 липня він ще розмовляв з дружиною, вона розповідала, що готується до пологів, а 7 липня зранку родину сповістили про смерть Марини та ненародженого немовля.
Що трапилося за кілька годин у пологовому будинку Сарн, залишається загадкою. Лікарі заявили поліції, що 35-річна вагітна мала проблеми з серцем і її попереджували – народжувати небезпечно. Проте рідні заперечують, що жінка була хворою. Розповідають, що вона навіть ніколи не нарікала на проблеми з серцем чи тиском. Та й після смерті роділлі всі логічно задавалися запитанням: чому її, якщо народжувати будо небезпечно, не відправили у спеціалізований перинатальний центр у Рівному.
Окрім того, у Тинному, де всі всіх знають, досі не можуть отямитися від пережитого горя та того, що мертву донечку з живота Марини діставали патологоанатоми. Чому не врятували ні немовля, ні маму – та й чи рятували взагалі – нині з’ясовує слідство. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею 140 Кримінального кодексу (неналежне виконання службових обов’язків), проте розслідування таких злочинів триває роками.
Говорити про трагедію Анатолію важко:
- У вівторок, 3 липня Марину поклали у пологовий. Наступного дня їй дали якусь таблетку, щоб викликати пологи. Телефонував часто, запитував – ну, що там? А вона: нема нічого, послухають прийдуть, подивляться і кажуть, що будемо чекати. У п’ятницю, 6 липня, ввечері, коли телефонував, то вона сказала, що вже почалися перейми. Перепитав, чи вона попередила чергових лікарів. Марина підтвердила. Сказав, що вже сам не телефонуватиму – нехай набере після пологів. А вранці мені мати зателефонувала і сказала, що Марина померла… Не повірив, думав, якась помилка. Подзвонив до родичів і поросив їх з’їздити у пологовий, щоб переконатися, що неправда…
За словами Анатолія, ні з ним, ні з рідними за понад тиждень після трагедії не спілкувалися ні лікарі, ні поліція. Родина шукає тих, хто був з Мариною у пологовому і хто міг бачити, що сталося вночі з шостого на сьоме липня.
- Мені розказали, що намагаються вину покласти на нашого педіатра, бо вона начебто якісь дані неправильні у картку внесла і неправильно прочитала кардіограму серця, - продовжує Анатолій. – Але я не бачу жодної вини педіатра. Вона дуже хороша лікарка, не потрібно її ганьбити. У Марини не було проблем з серцем та тиском, ми ж прожили 16 років – я б напевне знав, якби дружина була хворою. Коли їздили з дружиною на консультації, їй говорили лікарі, що навіть не кесаритимуть, бо народить сама. Думаю, що лікарі пологового тієї ночі просто не бачили, що відбувається з Мариною. Якби були біля неї, то хоча б дитину врятували. Донечку Марина навіть переносила кілька днів, вона була здоровою, жодних відхилень не фіксували… Навіть не знаю, що думати… Ніхто мені не зателефонував навіть поспівчувати, не те, щоб розповісти, що трапилося.
.jpg)
Четверо діток Захарчуків важко переживають втрату мами. Найстаршій донечці Лілі – 15 років, найменший Марко цього року піде до другого класу. Він найбільше допитується, де мама.
- Так само і середня донечка Поліна все питає, - болісно каже Анатолій. – Старший син Стас поїхав з кумами у Карпати -- забрали, аби трохи його розрадити. Старша донька тримається… Чотирьох старших дітей називав я, а п’ятій, хотів, щоб ім’я дала Марина… Не встигла… Надією дитятко назвала донечка Ліля… Дружина у мене була неймовірною. Мені так далеко до неї… У ній не було недоліків. Навчалася перед тим, як іти в декрет, на швачку. Їздила на навчання зранку і вставала якомога раніше, щоб дітям свіженьке приготувати.
Головний лікар Сарненської центральної районної лікарні Василь Іванюк не вірить, що була допущена помилка з боку лікарів,. Каже, що пацієнтка була у групі ризику. Коментувати ситуацію не хоче, журналістам лише коротко зазначив: «Судово-медичний експерт підтвердив, що летальний випадок не пов'язаний із гінекологічними моментами. В жінки були супутні патології, які на це вплинули».
Марину з її ненародженої донечкою похоронили у Тинному минулого тижня. Жінку з дитиною поклали в одну труну. Вбитий горем чоловік не вірить, що його дружину та доньку не можна було врятувати. Він уже написав заяву до поліції та збирається судитися із лікарями. У цьому йому допоможе правозахисниця Ліана Диновська.
-Якщо були протипокази до пологів, то потрібно було робити чи рекомендувати робити кесарів розтин, необхідно було негайно рятувати людину, - зазначає пані Диновська. – Відомо, що з вівторка жінка була вже у лікарні, де їй стимулювали пологи. У п`ятницю вона повідомила про перейми чоловікові, а вночі її не стало. Мені цікаво: а у дитини що було хворе? Чому хоча б дитину не врятували? У п`ятницю і суботу гучно святкували Івана Купала, можливо, це є причиною таких тяжких наслідків?
Зазначимо, що три роки тому у Сарнах вже померла породілля та новонароджена дитина. Жінку з Дубровицького району не довезли до Рівного – її стан погіршився, тож її госпіталізували до Сарненської ЦРЛ. Породіллі зробили кесарів розтин, проте доношений до семи місяців малюк на четвертий день помер. 27-річна жінка – через два тижні, так і не вийшовши з коми.
А тим часом у Рівному триває суд над двома лікарями обласного перинатального центру: Оленою Садовою та Віталієм Липним. Два роки тому вони не врятували дитину рівнянки Тетяни Левко. Під час операції жінці також видалили матку, позбавивши її можливості знову завагітніти.
Алла САДОВНИК.
