Намагання усіляко дискредитувати уряд, вставляючи йому дрібні й великі палиці в колеса, зробили Президента «пустишкою». Справді, якщо є в Україні людина, яка тільки критикує, але не хоче брати на себе відповідальності, то це якраз про нього.
Українська політика поширює неприємні запахи. Дезодорантами боротися з ними немає жодного сенсу — потрібна ампутація. Адже, як правило, погано пахне від продуктів розкладу. Українські політики розкладаються та гниють, тому найбільш прогнилу з них частину треба викинути геть, щоб процес зараження всього суспільного організму не став незворотним. Цей запах настільки запаморочив мізки окремим людям, що починають творитися дивні речі. Так, терміново від політичного впливу треба убезпечити Генеральну прокуратуру. Днями там вирішили примусово доставити на допит журналіста УП Сергія Лещенка, перед цим, вдихнувши чергову порцію політичного штину (орієнтовно, небезпечне джерело знаходиться в районі вулиці Банкової), відкопали в архівах справу щодо громадянства громадянина (поки що) Жванії. Якщо так триватиме і далі... В принципі, куди вже далі? Смердюча Верховна Рада спокійно розійшлася на канікули. Попереливали з пустого в порожнє, треба й відпочити. Але гріх ображатися на убогих. Наші ж депутати постійно «під кайфом». У них небезпечна і важка робота — доводиться отруювати свій організм випарами політичної брехні. Величезні бюджетні кошти, виділені на оздоровлення цього колективу, поки що результату не дали. Декому при цьому вдається «потриндіти» з телевізора. Слід пам’ятати, що це особливо небезпечні екземпляри — вони намагаються поширити хворобу на інших. На щастя для країни, атрофія мозку сягнула в них критичної межі, тому, як правило, незалежно від того, яким макаром їм вдалося пробратися на телеекран, говорять вони одне й те ж саме. Отже, у суспільства встиг виробитися імунітет. Як ускладнення хвороби у значної частини народних депутатів спостерігається схильність до дерибану всього, що можна. Але недаремно кажуть, що гроші — дуже слабка компенсація за зіпсовану карму. Останнім часом незалежні експерти вказують на джерело забруднення — політичний невдаха Віктор Ющенко. Здавалося, що Президент якраз наростив м’язи, озброївся чи то базукою, чи то Балогою, наплодив безліч указів, доручень і промов, але на якість його політичного життя це чомусь не вплинуло. Намагання усіляко дискредитувати уряд, вставляючи йому дрібні й великі палиці в колеса, зробили самого Президента «пустишкою». Справді, якщо є в Україні людина, яка тільки критикує, але не хоче брати на себе відповідальності, то це якраз про нього. Деякі рішення глави держави виглядають і поготів екстравагантними. Наприклад, власний проект бюджету чи заборона головам обласних адміністрацій самостійно з’являтися на урядові засідання. Або ж — спроба мати власну невеличку армію у вигляді президентського полку із важкою технікою. До речі, підказка лікарям — фактична підтримка Ющенком Черновецького на перевиборах у Києві говорить про те, що його політична хвороба має якесь космічне походження. Ні, звісно, робити кроки для визнання вояків УПА в Україні, а Голодомору в світі, — це вкрай важливо. Так само як вести Україну до Європи і до НАТО. От тільки ніхто в Європі на таку Україну не чекає. Як не чекає на неї і ПДЧ у грудні — про це відкрито говорять навіть найбільші євроатлантичні оптимісти. Цікаво, що сьогодні Ющенко нищить своїх опонентів так само, як кілька років тому нищили його, зокрема, і під час прем’єрства. Але українська політична хвороба стирає не тільки відчуття реальності, але й пам’ять. При цьому є сумніви, що чергові або позачергові вибори будуть ефективним засобом лікування. По-перше, на загал, не склалося з альтернативою. По-друге, ці інваліди від політики знову братимуть у них участь і будуть брехати, брехати, брехати… Ні, звичайно, є можливість, що той же Ющенко, врешті-решт, повторить долю Мороза. Але якщо отак, по одному, розбиратися із «хворими» політиками, то скоріше вперед ногами винесуть усю країну, ніж вдасться оздоровити ситуацію. Щось треба міняти… Як тут не згадати наших моральних авторитетів. Ау, де ви? Ті, що не подалися у партії та блоки, а займаються своєю справою. Невже будете чекати, поки вас як статистів покличуть на підписання чергового універсалу? А загалом, що тут робити. Покличте краще санітарів.
