12 червня Рівненська обласна рада фактично змінить мапу Рівненщини. Замість 365 сільських, селищних та міських рад в області з'явиться близько 60 територіальних громад. Доки вони повноцінно розпочнуть працювати, минуть місяці, проте до виборів, які мають відбутися восени, Рівненщину планують змінити. Про адміністративно-територіальну реформу розповів під час онлайн-відеозустрічі у редакції "Рівне вечірнє" директор Офісу реформ Руслан Сивий.
Руслан Сивий
— За першим варіантом об'єднань, який нам подали райони, в області мали створити 70 громад. Ми плануємо, що має бути близько 60. Обговорення, втім, триває. "Чистовий" варіант має бути готовий за днів десять.
За останніми даними, у Березнівському районі планують дві територіальні громади, у Володимирецькому та Дубенському — 6, у Гощанському, Млинівському — 3, Демидівському — 1 або 2, Дубровицькому та Здолбунівському — по 6, Зарічненському — 4, Корецькому, Костопільському, Радивилівському, Рокитнівському — по 2, у Рівненському та Сарненському районах — по 5, а на Острожчині вагаються між чотирма та однією територіальною громадою. Рівне, Дубно, Острог та Кузнецовськ, міста обласного значення, приєднають до себе приближені села. Це вигідно і для міста, яке отримає змогу розширюватися, і для сільських громад, які внаслідок приєднання матимуть кращі медичні послуги, до прикладу.
Але не потрібно гарячкувати, варто все добре обдумати та пояснити людям зміни. Саме тому ми проведемо сесію обласної ради, яка має затвердити Перспективний план розвитку, тобто орієнтовний адміністративно-територіальний поділ на Рівненщині, не у травні, а 12 червня.
— Проте йшлося, якщо до 1 червня обласна рада не затвердить цей план, область не отримає 110 млн. грн. з Фонду розвитку.
— У нас є домовленість з Мінрегіонбудом, якщо сесія відбудеться 12 червня, то кошти ми таки отримаємо. До слова, кошти з Фонду розвитку виділятимуть лише для громад, які вже об'єдналися. Це такий стимул до об'єднання. Гроші будуть спрямовані на побудову якихось конкретних об'єктів, як-от шкіл, дитячих садків чи доріг. Надходитимуть вони з держбюджету прямо у бюджет територіальної громади, а не через обласний та районний бюджети, як раніше.
— Сарненський район, до прикладу, більший, ніж Дубенський, проте в останньому взагалі планували створити 9 територіальних громад. Яким чином відбувається об'єднання?
— Дубенський район менший за населенням, але має значно більше сіл. У ньому так звана хутірська система. Там доїзди складніші. Головний чинник у формуванні територіальних громад — добровільне об'єднання. На місцях самі повинні визначатися, проте дотримуючись методики, затвердженої Кабміном. До прикладу, щоб відстань до центрів громад від сіл була не більше 25 кілометрів.
— Усі дотримуються цих норм?
— Ми намагаємося не допустити порушень. Хоча у Рокитнівському районі є села, які далі від центру громади, ніж за 25 кілометрів. Проте поблизу немає населених пунктів, які б мали відповідні приміщення для створення там адміністративних центрів, медичні заклади.
— Пане Руслане, чи можна взагалі називати цей процес добровільним об'єднанням? Наприклад, у Дубровицькій РДА відкрито заявляють, що самотужки визначили, які громади створити. Мовляв, якби вирішували у селах, на це пішли б роки.
— Досвід Польщі показує, що спочатку було вільне висловлення думок, а потім все-таки прийняли централізоване кардинальне рішення і поставили крапку. Я вважаю, що це потрібно буде зробити і в нас. Не можуть 365 територіальних громад області добровільно об'єднатися, бо є різні сільські голови, різні громади, які не зацікавлені в об'єднанні. До прикладу, Глинська сільрада у Здолбунівському районі. Там заявили, що або до них приєднується Богдашівська сільська рада, або вони будуть самі. З такими громадами ми працюватимемо, проводитимемо виїзні зустрічі, пояснюватимемо про переваги об'єднання.
— Які ж це переваги?
— Головна, як на мене, у тому, що об'єднана громада зможе самостійно розпоряджатися земельними ресурсами, які поза межами населеного пункту. Досі ними розпоряджалася обласна рада. Окрім того, якщо раніше на місцях не залишалося нічого від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), то після об'єднання у бюджет територіальної громади надходитиме 60% від ПДФО. Це величезні гроші. Також громади отримуватимуть кошти від акцизного податку та податку на нерухомість.
У центрах територіальних громад будуть створені центри адміністративних послуг, на які виділить кошти Кабмін і які мають надавати усі послуги — від реєстрації шлюбу, авто до видачі паспортів. Також кожна територіальна громада матиме свій виконавчий комітет, спеціалісти якого відповідатимуть за галузі освіти, культури, медицини і т.д. Ці комітети працюватимуть подібно до нинішніх міськвиконкомів. До речі, це дасть можливість працевлаштувати частину державних службовців. Бо ж після того, як територіальні громади об'єднаються, районні ради та райдержадміністрації зникнуть.
— А хто вирішуватиме, віддавати землю поруч якогось села в оренду чи ні? Селяни?
— Кожне село делегуватиме під час виборів своїх представників (депутатів) до представницького органу територіальної громади. Вони впливатимуть на рішення щодо землі, наприклад. Проте голосуватимуть представники усієї територіальної громади.
— Як би територіальні громади не об'єднувалися, все одно будуть такі, які не матимуть достатньо коштів на своє утримання.
— Наша область була дотаційною, а тому вона, звісно, не може мати усі спроможні громади. Будуть багатші громади, особливо ті, які на своїй території мають автозаправки, будуть бідніші. Останні матимуть субвенції із держбюджету.
— Очевидно, що не всі села нині мають транспортне сполучення із теоретичними центрами територіальних громад…
— Буде обов'язково змінено автобусну мережу. Нині маршрути в районах визначає ОДА, після реформи їх встановлюватимуть на місцях. Тож за транспорт хвилюватися нічого. Окрім того, на проблемні дороги одразу будуть виділені кошти на ремонт.
— У селах побоюються, що після об'єднання сільрад буде оптимізація шкіл та ФАПів.
— Ми проти того, щоб закривали школи. Але для того і проводиться децентралізація, щоб об'єднана громад сама визначала, чи залишатися школі, в якій шість учнів і три вчителі, чи, можливо, краще дорогу відремонтувати і забезпечити підвезення цих дітей до повноцінної школи.
— А хтось буде стежити за роботою територіальних громад?
— Планують, що контролюватимуть законність рішень територіальних громад так звані префекти. Наглядові функції держава за собою залишає, аби не було порушень прав громадян.
— Після того, як обласна рада проголосує за новий територіальний поділ, сільські ради припинять існувати?
— Ні, кожна місцева рада на сесії повинна буде проголосувати за прийнятий обласною радою Перспективний план розвитку. Думаю, триватиме довге обговорення. Проте я сподіваюся, що до 5 вересня таки вдасться все провести, щоб місцеві вибори пройшли вже на підставі нового територіального поділу. Також із січня 2016 року об'єднані територіальні громади напряму почнуть отримувати субвенції з держбюджету на освіту та медицину, залежно від кількості населення. Коли реформа закінчиться, буде затверджено новий територіальний поділ на державному рівні, тільки тоді сільради припинять існувати. Залишиться лише староста. До виборів це буде старий сільський голова.
— Якщо не всі громади об'єднаються до вересня, на виборах там знову обиратимуть сільського голову?
— Поки що не відомо, як проходитимуть місцеві вибори. Якщо брати об'єднану територіальну громаду, то депутатів до неї обиратимуть з кожного населеного пункту, але кількість, очевидно, залежатиме від кількості населення. Старосту також обиратимуть під час виборів.
— Що робитиме староста?
— Він представлятиме інтереси свого села в об'єднаній територіальній громаді, передаватиме потрібні документи. Наприклад, двічі на тиждень їздитиме у центр територіальної громади і привозитиме потрібні для селян довідки. Посада буде оплачуваною. Проте думаю, якщо громада буде спроможна, то на місці колишніх сільрад вона може залишити соціальних працівників, які допомагатимуть з документами людям похилого віку, інвалідам.
— У Демидівському районі, наприклад, можуть створити одну територіальну громаду. Чи доцільно тоді буде говорити про Демидівський район як такий?
— Райони — другий етап територіальної реформи, області — третій. Буде об'єднання районів. Є макет про утворення Дубенського, Сарненського та Рівненського районів. Також є ідея створити Поліську область, до якої увійдуть нинішні Житомирська, Волинська та Рівненська області. Центр заплановано у Луцьку. До слова, територіальний поділ, який буде внаслідок реформи, подібний до того, який був на Рівненщині за Польщі.
Алла САДОВНИК.
tag:Територіальний поділ
ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686
