Стабільною ціна на хліб буде лише тоді, коли сільськогосподарські виробники страхуватимуть посіви зернових. Впевненість у цьому висловив на засіданні прес-клубу ринкових реформ заступник голови облдержадміністрації Олександр Чуприна. Втім, на сьогодні господарники не поспішають це робити, мотивуючи свою позицію тим, що у них немає на страхування грошей.
Постановою Кабінету Міністрів ще кілька років тому було передбачено обов’язковість такого страхування. Причому, згідно з цим документом, 50 % страхових внесків за сільгоспвиробників мала робити держава. Та постанова не була підкріплена фінансово, а високі відсотки внесків, які диктують страхові фірми, за словами п.Чуприни, не дозволяють сільгоспвиробникам «кидатися» у страхування. Крім цього, немає ніде чітко виписано, що ж конкретно вважається збитками: посіви, знищені дощенту, чи лише якась їх частина. В результаті не завжди у страхувальників можна добитися відшкодування збитків. Начальник відділу з продажу страхових продуктів Рівенської обласної дирекції НАСК «Оранта» Ольга Панчук натомість зазначила, поки що в їхньої компанії немає можливості знизити тарифи у страхуванні (вони становлять нині 7-9% від вартості майбутнього врожаю). Для цього потрібно, щоб хоча б 30-40% сільгоспвиробників області були охоплені страхуванням, причому лише в їхній фірмі. Допомогти у цьому, на думку п.Панчук, має обласна влада, переконуючи сільгоспвиробників застрахуватись. Втім, Олександр Чуприна їй заперечив, зауваживши, що змусити страхуватися влада нікого не може, переконувати ж у необхідності це зробити мають самі страхові фірми, причому завойовуючи сільгоспвиробників своїм авторитетом, у тому числі «чашкою кави, знижками у внесках». Щодо можливого подорожчання хліба, то, повідомив п.Чуприна, щоб його уникнути, для Держрезерву буде закуплено 1 млн. тонн зерна. З них 10 тис. тонн — на Рівенщині. Ще якусь частину зерна, можливо, в нашої області закупить Київ. Адже спеціально з цією метою на Рівенщину у вівторок разом з віце-прем’єр-міністром Іваном Кириленком приїжджав заступник київського міського голови. Іван Кириленко рекомендував зробити регіональний запас зерна і придбати для цього 42 тис. тонн. Втім, коштів на це не передбачено ні в обласному бюджеті, ні в міських та районних. — Ми тричі це питання порушували на сесії обласної ради, але воно не пройшло, — резюмував п.Чуприна. — Звісно, ми будемо щось робити, шукати спонсорів для створення регіонального запасу зерна. Але в ідеальному варіанті це повинна робити держава, виділяючи з Держбюджету не один мільйон гривень.
