Польські реалії рівненських студентів

3775 2

Ми у соцмережах:

Польські реалії рівненських студентів

З кожним роком лише більшає кількість випускників шкіл Рівненщини, які їдуть вчитися за кордон, здебільшого до Польщі. Найчастіше — бо так хочуть батьки, бо вони вважають, що навчання за кордоном відкриє їхній дитині горизонти іншого, кращого життя, ніж в Україні і в Рівному зокрема. Та чи всі українські вступники завершують навчання, знаходять хорошу роботу і залишаються жити в Польщі?

Вартість навчання

Спочатку — про ціни в рівненських вищих навчальних закладах. За оприлюдненими на сайті Національного університету водного господарства і природокористування даними, цьогоріч один рік навчання у цьому закладі понад держзамовлення за спеціальностями «економіка» та «маркетинг» коштує 22 тисячі гривень, і це — найдорожчі спеціальності. Учитися на архітектора чи будівельника коштує 19 тисяч гривень на рік.

У Рівненському державному гуманітарному університеті вчитися трохи дешевше, хоча цьогоріч вартість зросла через інфляцію. Приміром, навчання на педагогічному факультеті на вчителя фізкультури коштує 13900 грн за рік, стільки ж коштує навчання за спеціальністю «сценічне мистецтво». Іноземна філологія дорожча — 14500 грн за рік. Навчання на магістратурі у гуманітарному університеті обійдеться у 12000-19900 гривень за рік залежно від спеціальності.

На лікаря вчитися, приміром, у Києві, значно дорожче. Рік навчання за спеціальністю «Медицина» у Національному медуніверситеті імені Богомольця коштує 33400 гривень, на стоматології — 35000 гривень. Для іноземців навчання медицини англійською мовою обійдеться у 4500 умовних одиниць на рік.

У Польщі учитись безкоштовно й отримувати стипендію мають право лише українці, які мають Карту поляка. Для усіх інших українців навчання лише платне, і права на стипендію від Міносвіти за результатами навчання вони не мають. У Польщі також ціна на навчання дуже різниться залежно від спеціальності і від самого навчального закладу. Наприклад, зараз одні з найдорожчих спеціальностей — лікувальна справа (саме лікувальна, не сестринська) і авіація (на пілота літака). Ціну на навчання лікувальної справи часто виставляють не в злотих, а в євро, і вона може становити 10 тисяч євро за рік. Батьки далеко не кожного українського студента можуть оплатити це навчання.

Досить популярним серед українців за кілька останніх років стало вчитися у Польщі на пілота.

— У Польщі є кілька закладів з цією спеціальністю, один з яких знаходиться зовсім близько до України — в місті Хелм, — розповідає польська студентка з Рівного Ангеліна Ралко. — Рік навчання тут обійдеться в 25 тисяч злотих за рік. Окремо оплачується льотна підготовка. Кілька моїх знайомих українців вчилися, декотрі покинули навчання після першого семестру, і не через брак коштів, а тому, що було дуже важко. Інші двоє закінчили навчання. Нещодавно бачила їх у формі, працюють в польській авіакомпанії LOT, заробляють дуже пристойно. Тепер навіть не віриться, що це ті ж самі хлопці, з якими на спільній кухні в гуртожитку сосиски варили.

Для порівняння, у Національному авіаційному університеті в Києві навчання за спеціальністю «Льотна експлуатація повітряних суден» без вартості льотної практики кошує 1500 грн на місяць, на магістратурі — 1800 грн на місяць. Навіть туризм та філологія тут дорожчі.

Студенти з України часто обирають значно дешевші варіанти навчання, приміром, у невеликих приватних університетах на гуманітарних спеціальностях. Зазвичай у них значно менший вибір спеціальностей, але ціна — 5-6 тисяч злотих за рік. Мінімальна сума, в яку обійдеться рік навчання в Польщі — це 3 тисячі злотих (курс нині становить приблизно 7 гривень за 1 злотий). У великих містах і престижних державних навчальних закладах, як, наприклад, Ягеллонський університет у Кракові, навчання коштує набагато дорожче.

— У Польщі є і досить своєрідні заклади, які не підпорядковуються Міністерству освіти, тому вони можуть встановлювати свої правила і ціни на навчання, — продовжує Ангеліна. — Такий заклад, приміром, працює в Кракові, він підпорядкований польській католицькій церкві. Моя подруга Надя, яка там навчається, розповідала, що ректор і декани факультетів є католицькими священиками, обов’язковим предметом на всіх спеціальностях є наука про релігію.

Житло: гуртожиток або квартира

Місце в гуртожитку для студентів рівненського «водника» коштує 520 гривень на місяць. Приблизно стільки ж — і в гуманітарному університеті. У Києві та Львові тепер є й сучасні гуртожитки, проживання в них обійдеться приблизно удвічі дорожче. Але таких дуже мало, більшість студентів живуть у старих гуртожитках, часто в поганих умовах, або винаймають окреме житло.

У Польщі, як і в Україні, ціни на житло різняться в залежності від міста. Найдорожче житло — і гуртожитки, і квартири — у Варшаві. Тут оренда кімнати в квартирі в середньому обійдеться в 1000-1200 злотих. Досить дорого коштує житло і в інших великих містах — Вроцлаві, Кракові, Гданську, Познані, Любліні. Часто студенти утрьох-вчотирьох орендують 3-4-кімнатну квартиру, і кожен має окрему кімнату. Це дорожче, ніж в гуртожитку, але дешевше, ніж винаймати окрему 1-кімнатну квартиру.

У західній частині Польщі житло дорожче, ніж у східній, навіть у невеликих містах. Якщо у тому ж Хелмі (на сході) 900 злотих за квартиру — дорого, то в Зеленій Гурі (на заході) 1200 злотих — це дешево.

Мінімальна ціна за місце в гуртожитку — 250 злотих за відносно старий гуртожиток в невеличкому польському місті. У великому місті за ті ж умови доведеться заплатити близько 400. Є нові гуртожитки, умови в яких часто кращі, ніж у більшості квартир, які здаються. Зазвичай там є кухня і санвузол на блок (2 кімнати), інтернет, холодильник в кімнаті, іноді є телевізор, всі меблі нові. Проживання в такому гуртожитку коштує близько 700 злотих на місяць з однієї особи. А в одномісній кімнаті — близько тисячі.

Харчування — питання індивідуальне

— Питання витрат на харчування дуже індивідуальне, — продовжує Ангеліна. — Воно обходиться різним студентам в дуже різні суми. Я особисто витрачаю приблизно 300 злотих на місяць, харчуюся вдома. Є студенти, яким харчування обходиться у тисячу злотих на місяць, це якщо часто ходити в заклади (навіть фаст-фуди і студентські їдальні) і витрачати значні суми на алкоголь. В Україні популярна думка, що в Польщі все дешевше. Насправді не все. Дешевше, ніж в Україні, коштують, наприклад, тверді сири. Також в Польщі дешевше м’ясо, молокопродукти і деякі імпортні продукти (оливки, ананаси та інші екзотичні фрукти).

Без знання мови — стрес

У будь-якому разі перші тижні навчання за кордоном для кожного українця будуть стресом. Головна причина — мовний бар’єр. Навіть якщо перед від’їздом до Польщі вчити мову, по приїзді виявиться, що цього недостатньо.

— Зазвичай на мовних курсах польської навчають на початковому рівні, якого достатньо, щоб приїхати туристом і порозумітися в кафе, магазині, готелі, — каже Ангеліна, — але для навчання цього мало. З перших днів навчання українського студента накриває лавина специфічної професійної термінології залежно від спеціальності, і цього не уникнути. Це великий стрес, коли на лекції ти розумієш в кращому випадку половину. Я напочатку виписувала всі нові слова в блокнот, вдома їх перекладала по одному. Це забирає багато часу, але принаймні потім не сидиш як в тумані.

Якщо є бажання, рівень знання мови можна за рік підтягнути до досить пристойного. Маю знайомих, які після трьох років навчання на останніх екзаменах заледве могли зв’язати докупи кілька речень, причому на ті теми, які повторювалися рік у рік.

Щодо самого навчання, то в Польщі викладають мало загальних предметів, зазвичай лише профільні. На початку складно вчитися на таких спеціальностях, як медицина, ветеринарія, авіа- і автомеханіка, програмування тощо. У них предметів більше, ніж на гуманітарних спеціальностях, часто пари тривають увесь день, значно більше специфічної термінології. Навчання на таких спеціальностях важко поєднувати з роботою, бо не вистачає часу. Тож українських студентів більше на гуманітарних спеціальностях — соціологія, філологія, політологія тощо.

Про перспективи

— Часто студенти розчаровуються в навчанні, і польські заклади — не виняток, — продовжує Ангеліна. — Один мій знайомий вступив до Вроцлавської політехніки — одного з найбільш відомих університетів Польщі. Мріяв про це досить довго. Навчання йому давалося легко, і за результатами першої сесії він був першим у рейтингу на потоці з близько 120 студентів. Але один інцидент кардинально змінив його ставлення до університету. На залік одного з предметів треба було створити проект у групах по кілька осіб. Його поставили в групу з кількома поляками, які, за його словами, нічого не робили, і весь доволі об’ємний проект він робив сам. Коли на представленні проекту викладачі оцінили виконану роботу і сказали «поляки молодці», його це зачепило настільки, що він одразу забрав документи, хоча усі в деканаті були шоковані, і повернувся в Рівне. Наступного року вступив до столичного навчального закладу за тією ж спеціальністю, теж розчарувався і забрав документи. Працює зараз у Львові, непогано заробляє і начебто знову збирається вступати, і знову в Польщі.

Більшість з тих, хто завершив навчання, додому все ж не повертаються. Залишаються, але працюють не за спеціальністю, переважно це ті, хто вчився на гуманітарних спеціальностях. Дуже багато українських студентів працюють у сфері обслуговування — офіціантами, барменами, на рецепції в готелях. Починають працювати ще під час навчання, щоб самостійно оплатити навчання, бо, працюючи, це нескладно, а по його закінченні часто там і залишаються. Однак буває по-різному. Наприклад, мої одногрупниці приїхали до Польщі на навчання аж з Узбекистану з наміром залишитися тут працювати у сфері міжнародних відносин. Після закінчення навчання вони повернулися додому, в Узбекистан, і не працюють взагалі. Маю багато знайомих з Хмельниччини, які закінчили навчання за різними спеціальностями і повернулися додому. Чи працюють — не знаю. Є знайомі, які працюють у Польщі за спеціальністю і заробляють навіть більше від середньої зарплати у Варшаві. Моя знайома з Рівного Настя вчилася у Вроцлавській політехніці та біотехнолога, зараз вчиться в Канаді — виграла грант на стипендіальну програму на магістратуру. Теж підробляє, продаючи хот-доги.

Світлана Федас.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також