Серце відомого на Рівненщині воїна УПА Василя Кирилюка, уродженця Здолбунівщини, зупинилося на 97-му році життя.
Про це повідомив депутат Рівненської обласної ради Олександр Гомон:
«На 97 році пішов з життя Василь Кирилюк – відомий на Рівненщині упівець.
Василь Маркович Кирилюк (позивний «Ясен») брав участь у боях під Гурбами, що на Здолбунівщині, та на Теременських горах, що на Острожчині.
Вічна пам'ять!
Слава Україні! Героям слава!»
Довідка РВ
Кирилюк Василь Макарович народився 28 листопада 1924 року в селі Дермань-Другий Здолбунівського району на Рівненщині. 1939 року закінчив навчання у польській семирічній школі, 1941-го – два класи гімназії. 1942 року відмовився їхати на роботу до Німеччини, перейшов на легальну роботу до організації юнацької сітки ОУН. Займався пошкодженням телефонних німецьких мереж, розвідкою та зв'язком. 1943 року був залучений в розвідку УПА. Тереном Василя Кирилюка був південь Острозького, Здолбунівського (Мізочеського), чистина Дубенського району Рівненської области та Шумського району на Тернопільщині.
Василь Кирилюк брав участь у бою з німецькими окупантами 30 травня 1943 року в селі Майдан Дубенського району, а також у серпні того ж року біля села Буща Здолбунівського району, села Точевики Острозького району. У липні 1943 року в складі куренів Ясена, Довбенка, Докса воював у лісах Теременського краю, брав участь у захисті мирного населення краю від диверсійний совєцьких спецгруп. З 1944 року продовжував діяльність у тому ж окрузі. 18 квітня 1944 року брав участь у бою з загоном військ НКВД, які напали на село Данилівку Острожського району. З 24 квітня 1944 року брав участь у Гурбенських боях, і в складі загонів УПА вийшов із оточення біля сіл Мости, Буща. Після Гурбенських боїв в селі Андрушівка на кордоні Рівненської, Тернопільської і Хмельницької областей провадив діяльність проти гарнізону військ НКВД, котрі постійно робили облави на села в цій місцевості й займалися мародерством. У серпні 1944 року рейдував у загонах УПА проти совєцьких окупантів у Хмельницькій області: робили засідки, більшість із яких були успішні.
Рідного брата та родичів Василя Кирилюка енкаведисти закатували. 1944 року повстанця завезли в Мізоч і кинули в КПЗ, згодом – у Рівненську в'язницю. Крім того, совєцькі окупанти спалили будинок сім'ї Кирилюків, господарство пограбували, а сім'ю згодом депортували. Усе це загарбники робили без суду й слідства.
У грудні 1944 року разом із 2500 в'язнями Рівненської й Дубенської в'язниць Василя Кирилюка відправили на Північ, потягом у вантажних 16-тонних неопалюваних вагонах по 50 осіб у кожному. У дорозі від голоду у його вагоні померли 16 осіб. Поїзд зупиняли серед тайги і викидали померлих під відкіс залізної дороги. Перебував у концентраційних таборах Воркути та Печорлагу.
Повернувся на Рівненщину Василь Кирилюк 1949 року. Отримав середню освіту у вечірній школі Здолбунова. 1953–1958 роках навчався в Одеському технологічному інституті на факультеті механіки. 1973 року закінчив заочно Московський інститут харчової промисловості. З 1971 до 2000 року працював на підприємствах харчової промисловості Рівного та області. Нагород та відзнак від органів влади СССР та України не отримував.
25 липня 2013 року Рівненська міська рада ухвалила рішення про присвоєння пану Кирилюку відзнаки «За заслуги перед містом» І ступеня.
