Звільненого торік очільника Сарненської прокуратури Вадима Топольського Рівненський окружний адміністративний суд 14 грудня поновив на посаді. Окрім того, за рішенням суду Топольському мають виплатити 207 тисяч гривень «за вимушений прогул».
Вадим Топольський
З органів прокуратури Вадима Топольського звільнили після арешту і звинувачень у причетності до «бурштинової мафії». Втім, вина Топольського досі не доведена, що і дало підстави суду поновлювати його на посаді.
У тому, що Генпрокуратура буде подавати апеляцію, Вадим Топольський не сумнівається. Тож поки чітких планів на майбутнє колишній прокурор Сарненського району не складає. Запевняє: доки у Генеральній прокуратурі не зміниться керівництво, він у цю систему не повернеться.
У прокуратурі ж повідомили: вивчатимуть рішення суду щодо повернення Топольського на посаду, а лише тоді вирішать, як діяти далі. Якщо апеляцію подадуть, то розглядатиме її Житомирський апеляційний суд.
Сам Топольський наразі збирає документи, щоб отримати дозвіл на адвокатську діяльність, переконує, що про це його просили… у СІЗО:
— Шість місяців я перебував в ІТТ, ще дев'ять — у СІЗО. Я читав матеріали кримінальних проваджень людей, які там сидять по кілька років. І, на мою думку, бездоказово. Так, один чоловік сидів у СІЗО два з половиною роки, він оплачував адвоката, але марно. Я написав клопотання про зміну йому запобіжного заходу — і чоловіка відпустили на волю.
Вадима Топольського, нагадаємо, генпрокурор України пов'язував зі злочинним угрупованням, що займалося незаконним видобутком бурштину. Керував, за словами Юрія Луценка, цим угрупованням Андрій Боровик. Його теж звільнили із займаної посади. Як і Топольський, пробувши кілька місяців у СІЗО, Андрій Боровик намагався поновитися на посаді. Проте з меншим успіхом, аніж Вадим Топольський. Рівненський окружний адміністративний суд призупинив розгляд його позову, поки Сихівський районний суд Львова не ухвалить рішення у «бурштиновій справі». Наступне засідання щодо неї відбудеться 26 грудня. А поки судиться, Андрій Боровик викладає в МЕГУ і вже навіть встиг захистити дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук.
Вадим Топольський про «бурштинову справу» говорить так:
— Було близько тридцяти підозрюваних. Більшість уклали з прокурорами угоди, визнали себе винними і вийшли з СІЗО з умовними термінами. Нам це також пропонували. Але ані я, ані Юлія Дубінецька, Андрій Боровик, Вадим Федорук, Андрій Гаврилюк, Павло Шкода на таке не погодились. Тож тепер у цій сфабрикованій справі ми обвинувачені. Справу планомірно затягують і перекидають із суду до суду. Вона була вже в Голосіївському суді Києва, потім — у Печерському та Дарницькому. Тепер у Львові. Підстав переносити до Львова не було, тому військові прокурори просто зареєстрували усіх потерпілих в одному з гуртожитків Львова. Ми подали адвокатський запит. Поліція, допитавши директора та мешканців гуртожитку, з'ясувала, що такі люди там ніколи не проживали. Як нам відомо, вони й досі проживають в Олевську Житомирської області. Це було зроблено тому, що, очевидно, нарешті знайшли суддів, які погодились тягнути або фальсифікувати справу. Бо раніше судді відмовлялись. І навіть деякі просили у нас вибачення. Ще не було жодного засідання по суті. І складається враження, що ініціатори вже й не знають, що робити з власною ініціативою.
