Тут повідомили, що керівництвом нашої держави, можливо, будуть прийняті «непопулярні рішення». Я сміятися з цього одразу не став. Вирішив подумати, а точніше згадати, а чи були у нашого керівництва хоч які-небудь рішення, які були б популярними? І що у підсумку вийшло? Вийшло, що популярними рішеннями були практично усі. Але не для всіх. Поясню на прикладі, щоб коротше було. Рішення щодо боротьби з безробіттям та збільшення зайнятості ніколи не були особливо популярними. Бо ніхто всерйоз у ту службу зайнятості не вірив, використовуючи її зовсім в інших цілях. Пам’ятаєте, як зять нашого міського голови безробітним по тій службі зайнятості поневірявся, аж поки компаньйона для бізнесу не знайшов? Хто не розумів, дивувався. Що можуть робити поважні люди там, де мають бути безробітні злидарі? Коли ж упіймали зі страшними мільйонами керівника тої служби зайнятості у Києві, становище почало прояснятися.
Тут повідомили, що керівництвом нашої держави, можливо, будуть прийняті «непопулярні рішення». Я сміятися з цього одразу не став. Вирішив подумати, а точніше згадати, а чи були у нашого керівництва хоч які-небудь рішення, які були б популярними? І що у підсумку вийшло? Вийшло, що популярними рішеннями були практично усі. Але не для всіх. Поясню на прикладі, щоб коротше було. Рішення щодо боротьби з безробіттям та збільшення зайнятості ніколи не були особливо популярними. Бо ніхто всерйоз у ту службу зайнятості не вірив, використовуючи її зовсім в інших цілях. Пам’ятаєте, як зять нашого міського голови безробітним по тій службі зайнятості поневірявся, аж поки компаньйона для бізнесу не знайшов? Хто не розумів, дивувався. Що можуть робити поважні люди там, де мають бути безробітні злидарі? Коли ж упіймали зі страшними мільйонами керівника тої служби зайнятості у Києві, становище почало прояснятися. Треба думати, що рішення щодо безробітних насправді були популярними, просто їхню суть роз’яснили не усім. Кому роз’яснили, чи хто сам зрозумів, ті мали оті самі страшні мільйони. Дивитись треба! Уважно читати кожне рішення уряду, парламенту та Президента і шукати у них популярність. Не може її там не бути! Повинна бути! Недарма ж народ так у бюджетники низькооплачувані преться. Знає, що саме там, ближче до влади, можна краще зрозуміти, у чому популярність того чи іншого рішення і що з тої популярності можна мати конкретно для себе. Спробував і собі посидіти над тими рішеннями і поміркувати. Ну не дурніший же я за тих товстопузих із тонкими ногами, що у тренажерних залах пітніють за гроші з похмілля. Виявилося, що твори Леніна, які мене примушували читати в інституті, зрозуміти було легше. Хоча згодом виявилося, що ті твори — повна муйня, попри їхню тогочасну популярність. У мене однокласник колись все «Капітал» Карла Маркса читав. Тепер автомобілями юзаними торгує. Дуже, каже, популярний товар. За Маркса та Леніна такого не було. Добре, що від того читання непростого мене знайомий депутат відтягнув. — Дарма, — сказав, — читаєш. Ці рішення самому не зрозуміти. Лише разом із тими, хто ті рішення писав. — То так все просто? — зрадів я, — то, може, поїду до тих, хто приймав? Я там у які двері заходити знаю. — Не поспішай. — сказав депутат, — колективне читання рішень разом з їхніми авторами не кожному під силу. — Та я ж не дурний ніби? — Це ти так думаєш. Донецьку реєстрацію маєш? — Не маю, але можу. Поїду туди, зареєструюся, старий паспорт викину, новий отримаю. — І куди? В шахту? Дуже популярне місце у тих краях. Зрозумівши, що депутат із мене глузує, вирішив порадитись із народом. Отак просто набрати телефон і запитати, які рішення уряду популярні. Телефоную навмання. Задаю запитання. Відповідають: Ви від Савіка Шустера? Я не відповів нічого. Поклав трубку і зрозумів: щоб користуватися популярними рішеннями нашої влади, слід самому бути популярним. А цього так не хочеться! Бо ж воно одне за одним піде. Як писав класик — популярність, державна служба зайнятості, зловживання, суд, тюрма. Або — популярність, соціалістична партія, майдан, міністерство внутрішніх справ, суд, тюрма. Або — популярність, газові контракти, майдан, крісло прем’єра, суд, тюрма… Коротше, не хочу я ані тої популярності, ані тих популярних рішень. Я ці рішення і сам прийняти можу. Пообідати, наприклад. Вже час.
