Порода

1737 0

Ми у соцмережах:

Порода

На початку дев'яностих у нашій газеті працював талановитий випускник факультету журналістики. Одного разу, повернувшись із сесії обласної ради, він зауважив, що всі депутати настільки схожі, ніби їх спеціально вирощують як особливу породу тварин. Ну, він не про тварин казав, а про цілком певну відому всім тварину, але навіть тепер, через чверть століття, я не хотів би ображати депутатську гідність. Бо сам тоді був депутатом, але у раді міській, яка тоді чимось нагадувала наш нинішній парламент — серед депутатів було повно "нестандартних" особистостей із характерною зовнішністю, яких ні з ким не можна було переплутати.

І хоч нас (я теж був "нестандартний") була меншість, загальна картина виглядала не так гнітюче, як у раді обласній, до якої я тоді пішов, аби перевірити враження юного колеги. І справді — "серйозні" депутати з районів усі як один мали огрядну фігуру, чималеньке черевце, а також товсту шию, яка завершувалася такою ж самою дуже коротко підстриженою потилицею. Із спини, коли сидять, — не розрізниш. І жінок теж. Але про них я, звісно, промовчу. Озброєний несподіваним знанням я почав уважніше приглядатися до співвітчизників, які тим чи іншим чином досягали успіху у певній галузі життя. Виявилося, що дев'яносто відсотків з них або одразу мали оту саму зовнішність, або стрімко її набували шляхом регулярного харчування. Щодо десяти відсотків "несхожих", то вони або з часом "випадали з обойми", або таки набували згодом рис отої самої породи. І що цікаво — так було завжди. Якщо ти не товстий, не мордатий і не коротко стрижений, то ти або "засланий", або "жид", або хворий. Так серед начальства вважалося і сорок років тому, і двадцять, і тепер нічого практично не змінилося. Подивіться лишень на наших депу… Добре, не буду. Вони і так моральні страждання витримують, за що мають спеціальне лікування. Ще у дитинстві цьому дивувався — чому дорослі дяді так швидко прагнуть перетворитися із струнких здорових юнаків на пацієнтів спеціальних клінік? Чому вони не виглядають як американські президенти, які усі як один схожі на молодих козлів (у хорошому розумінні цього слова). Рейган у свої сімдесят п'ять виглядав молодшим за п'ятдесятип'ятирічного Горбачова, а Буша-старшого від Буша-молодшого можна було відрізнити винятково за виглядом зачіски. Думаєте, і чого я таке верзу, коли батьківщина у небезпеці? Того що почув дуже давно від одного лікаря цікаву думку — як може дивитися за людьми той, хто за власним здоров'ям не здатний стежити? Мені тоді чомусь згадалися "відгодівельні пункти", де у ті часи спеціально відгодовували худобу перед відправкою на м'ясокомбінат. І тепер собі думаю — і чого наші керівники поводяться щодо самих себе мов ті тварини на відгодівельному пункті? Чому так поспішають набути рис отої самої породи, яку колись підмітив молодий журналіст серед депутатів із райцентрів? Ще тоді хотів розпитати того юного таланта про винайдену ним "депутатську породу". Але не встиг. Хлопець поїхав робити кар'єру до столиці. Зустрів його за десять років і не впізнав. Точніше, впізнав — і колишнього молодого колегу, і ту саму породу, до якої він за цей час устиг успішно приєднатися. Висновок? Яка порода нами править — так і будемо жити! Тобто ситими будемо і товстими. Хіба ми не такі?


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також