Можна по-різному оцінювати результати президентських виборів в Україні, але якщо поглянути на те, що трапилось, прибравши емоційну складову, треба визнати — цього разу суспільство насправді втомилось від старих політичних еліт. І електоральна розправа виборців над Петром Порошенком лише перша ластівка. За нею підуть інші; й ті, хто ще нещодавно тішився своїм високим рейтингом, один за одним позбуватимуться насиджених, зручних і вельми прибуткових владних крісел.
Володимир Хомко у цьому сенсі найбільш вірогідна кандидатура на швидкий виліт. Він, як і Порошенко, — обіцяв своїм виборцям, що все швидко зміниться на краще, як і Порошенко — на піку популярності отримав понад 60% голосів виборців, але вже незабаром, як і ще поки чинний гарант Конституції, втратив інтерес до дріб’язкових, на його погляд, проблем простих громадян і перейнявся проектами масштабними.
Такими, як стадіон, вартістю 200 000 000 гривень, на якому просто нікому тепер грати у футбол, і найдорожчий в Україні дитячий садок із зимовим садом і басейном, вартість якого сягає 130 000 000 гривень.
Не складно підрахувати, скільки відремонтованих дахів, заасфальтованих дворів та інших необхідних людям речей могло б з’явитися у місті, якби ці кошти було спрямовано на вирішення реальних проблем.
Тож цілком імовірно, що виборці, які стомилися чекати вирішення своїх дрібних і нікчемних з погляду можновладців проблем, не оцінять цих епохальних звершень міського голови і віддадуть перевагу тому, хто готовий вирішувати реальні задачі і при цьому впевнено досягати результату.
Тим більше, що за спиною Володимира Хомка набирає сили нова дієва опозиція. І хоча з висоти свого трону міський голова воліє її не помічати, та останні завдані нею політичні поразки відчутно похитнули електоральні позиції міського голови.
Чого тільки варта історія зі згаданим тут закинутим довгобудом дитячого садка на вулиці Коновальця. Його у міста викупив під майбутній навчальний корпус приватний вищий навчальний заклад, втім, за десять років так і не знайшов можливості завершити будівництво. Тож у 2017 його вирішили повернути місту. А далі все відбувалось як у пригодницькому кіно. За повернення недобудованого об’єкта дитсадка приватний університет зажадав від міста компенсацію в сумі 11 271 815 гривень. Занедбана напівзруйнована споруда, очевидно, не коштувала такої астрономічної суми, але міська влада практично здалася без бою. Юристи міської ради навіть не прийшли на останнє судове засідання у цій справі. А на апеляцію, за дивним збігом обставин, у бюджеті відповідного управління не вистачило коштів на сплату судового збору. Більше того, депутати з «промерської» більшості на сесії міської ради відмовились виділити необхідну суму, здебільшого натиснувши кнопку «Утримався», а сам Володимир Хомко навіть проголосував «Проти».
Опозиція в особі її лідера Романа Стасюка з Радикальної партії тоді висловила підозри в існуванні певних домовленостей між владою і приватними власниками вищого навчального закладу, у результаті чого з бюджету вивели б гігантську суму.
Опозиції з допомогою громадських активістів вдалося переконати вступити у справу прокуратуру, яка в інтересах держави подала апеляцію своїм коштом. Але навіть переможне для громади міста рішення Апеляційного господарського суду міський голова не поспішив виконувати. Хоча для бюджету міста такі дії опозиції заощадили 9? 000 000 гривень, імплементацію цього судового рішення чиновники затягували під різними приводами, що загрожувало нарахуванням пені і продовженням судової тяганини. І МЕГУ таки подало касаційну скаргу до Верховного Суду.
Як заявив тоді журналістам лідер опозиції Роман Стасюк, стало цілком зрозуміло, для чого влада затягувала час із виконанням рішення апеляційного суду, вони сподіваються, що зможуть скасувати його під час касаційного розгляду.
Втім, опозиції вдалося надати цьому судовому розгляду значного резонансу, привернути увагу громадськості та журналістів, народних депутатів (зокрема, у день слухання до судової зали завітав народний депутат від Радикальної партії Андрій Лозовий), тож суд відбувся відкрито і прозоро. Як результат — опозиція змогла зберегти для міста 9 000 000 гривень.
Що ж до міського голови, то він, очевидно, опинився у патовій ситуації. Поки його найзавзятіший опонент і критик Роман Стасюк збирає лаври переможця, Хомко змушений відмовчуватися. Інакше доведеться пояснити громаді міста, чому, власне, він був проти виділення коштів на апеляцію, яка і зберегла для Рівного мільйони від платників податків.
Сергій ТКАЧЕНКО.
