Потепління

1906 0

Ми у соцмережах:

Потепління

Тут мені статтю замовили. Не тепер, ще у листопаді це було. Сказали, щоб не поспішав, добре подумав, аби вийшло як треба. Бо ж гонорар високий — від Міжнародного фонду боротьби із глобальним потеплінням. Гонорар — штука непогана. Але все ніяк руки до тої статті не доходили — то одне, то інше. Вирішив взятися до роботи після новорічних свят, коли клопотів буде менше, бо народ увесь на канікулах буде. Насправді не вірив, що таке колись здійсниться. Маю на увазі канікули. Малим я дуже любив оці десять післяноворічних днів разом із двома передноворічними, коли можна було скільки завгодно байдикувати.

Тут мені статтю замовили. Не тепер, ще у листопаді це було. Сказали, щоб не поспішав, добре подумав, аби вийшло як треба. Бо ж гонорар високий — від Міжнародного фонду боротьби із глобальним потеплінням. Гонорар — штука непогана. Але все ніяк руки до тої статті не доходили — то одне, то інше. Вирішив взятися до роботи після новорічних свят, коли клопотів буде менше, бо народ увесь на канікулах буде. Насправді не вірив, що таке колись здійсниться. Маю на увазі канікули. Малим я дуже любив оці десять післяноворічних днів разом із двома передноворічними, коли можна було скільки завгодно байдикувати. Особливо добре було після Нового року — бо дорослі усі були на роботі і ми могли досхочу ходити один до одного у гості і гратися у що нам заманеться! Так не хотілося ставати дорослим, бо ж тоді довелося б ходити у ці чудові десять днів на роботу! Як видно, не я один був такий. Тепер, коли моє покоління прийшло до влади на усіх рівнях, канікули до десятого практично у всіх! Якщо у дитинстві у ці дні нікого не було вдома, то тепер нікого немає на роботі. Тому можна спокійно посидіти над статтею про глобальне потепління. Зібрати документи, свідчення, результати досліджень і зробити висновки. За вікном, щоправда, мороз лютує, але що нам до цього? Платять за те, щоб писали про потепління, тож будемо писати. А морози нинішні оголосимо аномалією, нещасним випадком, який лише підтверджує правило, згідно з яким нам усім треба щось терміново робити, аби планета за кілька десятиліть не затонула під водою від розталої криги полюсів та не задихнулася випарами розмерзлої мерзлоти у Сибіру. Ну не знаю, як з полюсами — не був. А ось випарами з боку Сибіру вже тхне добряче. Ні, я не про політику. Якби про політику, то я б зараз лише те й робив, що писав агітацію за кандидатів у президенти. І гонорар би мав набагато більший. Але ж вибори будуть вже за десять днів! Після чого оце все передвиборче одразу стане макулатурою, про яку усі забудуть. Не забудуть лише люди, яким брехав за гонорари про найкращих кандидатів. А цього я чомусь боюся більше, ніж потопу від розталої Арктики в результаті того самого потепління. Чому боюся? Тому що хочу, аби люди мені вірили. Не тому, що я все на світі знаю, а тому, що разом із ними хочу дізнатися про все, намагаюся пояснити людям і собі те, що відбувається навколо. Тому краще писатиму про потепління. І нічого, що тепер мороз на вулиці. Потепління точно буде, я знаю! Вже навесні! Обов’язково буде, нікуди не подінеться. Нехай хто тоді скаже, що воно не глобальне! І гонорар точно заплатять. А там, дивись, і переможці виборів набіжать. Теж говоритимуть про потепління чи навпаки. Треба ж буде їм якось пояснювати відсутність чудес після їхнього обрання! А у мене на той час якраз стаття про потепління буде готова… Тому закінчую поки. Святкуйте собі далі. Мені нема коли — про потепління писати треба!


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також