Подружжя з Рівного Галина та Юрій Гомель, їхній 49річний син Олександр мешкали на дачному масиві Кам’яногірському, що у Костопільському районі. Вони вирішили обладнати ванну кімнату у себе на дачі. Олександр знайшов будівельників, які згодилися взятися за роботу. Це був 27річний Сергій та кілька його друзів. Спершу будівельники назвали Галині одну ціну за роботу, а потім кілька разів її збільшували. Жінка не сперечалася, хоча й «фінансувала» будівництво зі своєї пенсії. У неділю пані Галина дала синові 500 гривень, щоб купив сантехніку.
Подружжя з Рівного Галина та Юрій Гомель, їхній 49річний син Олександр мешкали на дачному масиві Кам’яногірському, що у Костопільському районі. Вони вирішили обладнати ванну кімнату у себе на дачі. Олександр знайшов будівельників, які згодилися взятися за роботу. Це був 27річний Сергій та кілька його друзів. Спершу будівельники назвали Галині одну ціну за роботу, а потім кілька разів її збільшували. Жінка не сперечалася, хоча й «фінансувала» будівництво зі своєї пенсії. У неділю пані Галина дала синові 500 гривень, щоб купив сантехніку. Олександр із будівельниками сів у машину. Тоді він зник уперше, проте ненадовго — до вівторка. Повернувшись, він сказав батькові, що нічого не придбав, а гроші пропив. Пообіцяв, що, отримавши зарплатню, поверне усе до копійчини, адже працював коптильником риби на одному з приватних підприємств. І знову кудись пішов. Сусіди згодом розкажуть міліціонерам, що коли Олександр знову повернувся додому, у дім своїх батьків зайти не встиг, бо біля паркана на нього чекали будівельники — Сергій, Петро та Андрій. Всі разом кудись пішли. — А увечері п’ятого серпня до чергової частини Костопільського РВ УМВС України в Рівненській області звернулася 41річна рівнянка Олена. Вона повідомила правоохоронцям, що пішов з дому та зник її брат Олександр, житель дачного масиву Кам’яногiрський. Зв’язатися із міліцією Олену попросили її батьки, які не змогли додзвонитися до райвідділу. Олександра ми знайшли, проте мертвим. На його тілі було чимало ножових поранень. Ми встановили підозрюваних у скоєнні цього злочину, проте вони з селища зникли. А під час проведення слідчих дій... несподівано повернулися на місце скоєння злочину. Вони хотіли забрати тіло вбитого та закопати його у лісі, — розповідає виконуючий обов’язки начальника Костопільського райвідділу міліції Сергій Рижий. У будинку, де знайшли вбитого, окрім Сергія, мешкали ще й його мати та старший брат Петро. Сергій був двічі судимим, його брат — чотири рази потрапляв на лаву підсудних. — Це я вбив Сашу, Петро не вбивав, — заявив міліціонерам Сергій. Брати та їхній товариш були п’яними. — Підозрюваний справді зізнався у скоєному. Вони разом розпивали спиртне з Олександром на дачному масиві. Між ними виникла сварка з приводу боргу. Олександру завдали майже двадцять ножових ударів, фактично перерізали горло. За фактом навмисного вбивства порушено кримінальну справу, — каже прокурор Костопільського району Юрій Мельник. Сусіди розповіли, що Сергій лише кілька місяців тому вийшов на волю, проте вже бігав з ножем за своєю мамою. — Якими ж то нелюдами треба бути, щоб так понівечити мого сина?! Вони утрьох до нас працювати приходили, ще четвертого хлопчину із собою приводили. Я ж їх завжди годувала. І грошей скільки їм віддала! А вони щоразу казали, що неправильно порахували, потрібно ще. Напевне, залякали сина… Адже незадовго до загибелі, коли ці будівельники знову просили грошей, Олександр сказав: «Мамо, віддайте їм 500 гривень». Я віддала, — розповідає, ридаючи, Галина Гомель.
