Керівника гуртка одного з підліткових клубів Рівного Андрія Б. намагається позбавити батьківських прав його колишня дружина. Ірина В. мотивує це тим, що він часто бив дітей, не давав гроші на їх лікування. Власне, Рівненський міський суд вже ухвалив рішення: позбавити батьківських прав на 9-річного сина. Мати дітей наголошує, що не задоволена рішенням суду та подаватиме апеляцію, оскільки не хоче, щоб колишній чоловік мав право спілкуватися з 7-річною донькою, яка, стверджує, страждала від батька менше. У свою чергу чоловік називає цю судову справу аферою колишньої дружини.
— Чоловік бив дітей, при чому ні за що, — розповідає мати дітей Ірина. — Восени 2005 року по-звірячому ухопив доньку, кинув з розмаху як непотріб у ліжко. Дитина з переляку перестала говорити, тільки заїкалася. А лікувати не схотів! Я сама возила її ляк викачувати, у храми, у Почаївську та Києво-Печерську лаври. На ці дороги він мені не давав ні копійки. Але, дякуючи Богу, мова у дитини відновилася. Сина за найменший непослух бив по голові. Щойно підвищував голос, як діти тікали під стіл. У 2007 році я написала заяву на розлучення і у грудні того ж року суд розірвав шлюб, залишивши дітей на виховання матері. Але ще рік він жив з нами. Син якось перший клас відходив, у другий — пролежав на парті, боячись сказати, що у нього болить голова. У третій клас його не взяли, знову був змушений вчитися у другому. Лікуємося у невропатолога та психіатра. Нині, коли мій колишній чоловік вже з нами не живе, дитина стала спокійніша. Але він намагається провідувати дітей у час моєї відсутності. Накричав на доньку за те, що вона його проганяє, розламав стільця при дітях. Коли я була вдома, лаявся на мене нецензурно. Він доводив доньку до нервового зриву, доводилось навіть міліцію викликати. Коли колишній чоловік вирішив узаконити свої візити через відділ опіки, діти перестали відчиняти йому двері. А члени опікунської ради закликають дітей бути милосердними до батька. Що це за опіка? Ким вона опікується у Рівному? Тільки не матір’ю та дітьми. Адвокат Роман Хмара, який захищає інтереси родини, каже, що діти самі не хочуть бачитись із батьком, панічно його бояться, наголосивши про це і на судовому засіданні: — Під час розгляду цивільної справи про позбавлення Андрія Б. батьківських прав повністю підтвердилась інформація про жорстоке поводження з дітьми. А саме: факти систематичних ударів у голову такої сили, що дитина не просто падала, а котилася або летіла, виникали кровотечі, факти ударів по руках, наступання на ноги дитини, викручування рук, штовхання, а також постійні образи на адресу дітей та їх матері з використанням ненормативної лексики. Мене дивує лише одне: чому при відвертій антипатії до власних дітей відповідач відчайдушно намагається де-юре залишитися їхнім батьком? Очевидно, працюючи у підлітковому клубі, у разі позбавлення батьківських прав стосовно власних дітей він би позбувся й роботи. Зовсім інше про педагога розповідає його керівник, начальник управління у справах сім’ї молоді та спорту Сергій Шевчук: — Я можу лише підтвердити позитивну характеристику Андрія Б. До нього на гурток із задоволенням ходять діти, це підтверджує, що він хороший викладач. Те, що сталося у родині — справа сімейна, хоча найбільше, звісно, тут страждають діти. Я вважаю, що опікунська рада мала рацію, коли не знайшла підстав для позбавлення чоловіка батьківських прав. І мені шкода, що суд ухвалив таке рішення. Сам Андрій наголошує, що в Апеляційний суд подавати не буде, оскільки грошей на судову тяганину не має: — Те, що колишня дружина говорить, ніби я бив дітей, неправда. Я дуже хочу з ними бачитись, я знаю, як вони до мене ставляться. Але за ті декілька років, що я живу окремо, вони вже забули, як я про них піклувався. А мати їх постійно налаштовує проти мене, чим і скористався суд. У той же час, за словами представника матері, якщо Апеляційний суд Рівненської області не стане на сторону Ірини та її дітей, вона буде звертатися до суду вищої інстанції та Президента.
