Пожежний період цього року на Волині та Рівненщині лісники пройшли достойно. Хоч і виникали пожежі, проте їх вдавалося ліквідувати завдяки співпраці лісників та рятувальників.
За словами директора Поліського лісового офісу ДП «Ліси України» Олександра Кватирка, цього року в лісах Рівненщини та Волині загалом вогнем пошкоджено 15,3 га державного лісу. Пожежі виникали на території Рафалівської, Колківської, Висоцької, Дубнівської філій.
І майже всі вони прийшли із самозаліснених ділянок або полів. Тобто кожна з цих ситуацій - людський фактор.
У Березнівській філії пожежу в лісі спричинила війна - загоряння сталося через падіння уламків ракети.
Усі займання оперативно локалізували.
Масштаби були б значно більшими, якби не вчасне реагування пожежних екіпажів лісівників та рятувальників. Долучалися також і громади. Таку статистику надали у Поліському лісовому офісі.
Олександр Кватирко, коментуючи ситуацію, наголошує: тенденцію все ж можна називати позитивною. На дві області - досить прийнятні показники. Особливо враховуючи тривалий сезон спеки.
«Ми постійно працюємо над вдосконаленням систем відеоспостереження, максимально автоматизуємо напрямок. За кожної можливості інвестуємо - за 9 місяців 2023-го це вже майже 41 млн грн. В цю суму входить цілий комплекс робіт та засобів. Крім самої техніки, будівництво та облаштування лісопожежних станцій, водозаборів, постійні посилені рейди, мінералізовані смуги, шлагбауми, щоб регулювати вʼїзд авто, та багато іншого.
Цього року на Рівненщині запрацювала система «Пожежник». Це сучасна розробка, яку створювали із врахування досвіду практиків. Лісівників та рятувальників. Вона не нова, на Волині діє вже 2 роки - тепер ми адаптували її на рівненські філії. Працює за принципом GPS-навігації. У випадку виявлення загоряння автоматично прокладає шлях до місця виникнення вогню, враховуючи наявну лісову та всю місцеву дорожню інфраструктуру. Вказує, де є найближчі пірси для забору води. Ця робота триває не один рік і продовжуватиметься. Інвестиції у протипожежні заходи ніколи не будуть зайвими чи невчасними. Так, ми не можемо визначити точний економічний ефект від таких вкладень. Але я точно не перебільшу, коли скажу: для лісу це так само важливо, як для країни - оборонні інвестиції. Це основа безпеки», - наголошує Кватирко.
До безпекових протипожежних інвестицій лісівників належать не лише технічні засоби та спеціалізовані роботи. Зони відпочинку в лісі - це ще один давно перевірений дієвий засіб. Лісівники у кожні спекотні вихідні не даремно закликають громадян їхати в такі місця. Для лісової охорони це практично єдиний спосіб зібрати всіх охочих розпалити багаття в одному місці. І це спрацьовує, адже в рекреаційних пунктах комфортно та затишно, є все необхідне для відпочинку на природі.
«Вважаю, що це нас усіх навчає культурі. Ми перестаємо смітити, коли бачимо гарну доглянуту територію. І поводимося відповідно, як того вимагає місце та умови. У лісі теж має так бути. Щоб це все хотілося берегти і цінувати.
Наше суспільство стрімко росте. Ми маємо власну гарну культуру відпочинку. Є і розуміння, що не можна випалювати суху траву на полі, підпалювати сміття, особливо біля лісових масивів. Впевнений, що ніхто вже давно не розпалює вогнища в лісі, тому що в нас достатня кількість зон рекреації, де всім вистачає місця і де кожен підбере собі умови.
Сільськогосподарські підпали ще є, але до таких неадекватних дій вдається мінімальний відсоток населення. Можливо, це ті люди, які не читають новини, не усвідомлюють рівень небезпеки та шкоди для природи. Ну або ще ті, хто не хоче чути жодних аргументів і в кого в принципі такий стиль поведінки та ставлення до всього в житті. В тому числі - до лісу.
Всі інші люди в наших громадах - з правильними цивілізованими поглядами. З ними і для них ми працюємо та створюємо», - розповідає Олександр Кватирко.
