Після вибухів на кримському аеродромі з’явилася купа коментарів з приводу того, чи мала українська армія право обстрілювати ворожий аеродром.
Коментатори з різних країн із розумним виглядом розмірковували над «правомочністю» ракетного удару по російських військових літаках в Криму. Мовляв, Крим - це Україна і тому українці мають повне право його бомбити. Або не повне. Або не мають…
Спочатку здалося, що це дуже поганий жарт із розділу чорного гумору. Бо ж виходить, що українські війська можуть обстрілювати винятково власну територію, окуповану ворогом. Де ви таке чули чи бачили? На якій війні? Не було в історії воєн, де одна з воюючих сторін запитувала дозволу стріляти по іншій, де би та не знаходилась. Виходить, що російські агресори мають право вбивати українців на території України, знищувати та руйнувати міста та села і таке інше. А українці мають у когось запитувати, чи мають вони право стріляти по цих агресорах?
Не буду заглиблюватись у юридичну казуїстику. Тому що насправді все просто – наші вороги нікого не запитують, куди їм стріляти, і тому увесь світ, окрім України, їх панічно боїться. І поки ми не робитимемо так само, не стрілятимемо по ворогу де б він не знаходився, не бачити нам перемоги! Чи розуміють це численні «оглядачі» та «експерти»?
Чи розуміє це сам Володимир Зеленський, який досі не може наважитись дати наказ бити по ворожій території? Скільки ще має загинути українців, скільки ще має бути зруйновано, аби наш верховний головнокомандувач нарешті наважився зробити те, що мав би зробити вже давно – у перші дні війни? Він же у нас безстрашний, чи не так?
