Навечір’я Богоявлення Господнього, як і Різдвяний Святвечір, допомагає людині зупинитися в щоденній метушні та підготувати серце до зустрічі з Богом.
За словами духовенства Рівненської єпархії ПЦУ, у церковній традиції існує два Святвечори — перед Різдвом і перед Богоявленням. Обидва мають спільний зміст: піст, молитву, стриманість і свідоме очікування великої події. Це не формальне дотримання звичаїв, а глибокий духовний стан, у якому віряни покликані очистити думки й зосередитися на Божій присутності у своєму житті.
Священники пояснюють, що така подібність має історичне коріння. У перші століття християнства Різдво Христове і Богоявлення святкувалися разом — як єдине явлення Бога людям. Згодом Церква розділила ці свята, але зберегла спільну логіку духовної підготовки напередодні.
Хрещенський Святвечір традиційно є днем посту та родинної єдності. Після богослужіння родини збираються за спільною вечерею, де важливе місце посідає кутя — символ життя, єдності та надії. Священники радять провести цей вечір у мирі, з молитвою, взаємним прощенням і вдячністю Богові.
Окремо духовенство звертає увагу на головну особливість цього дня — Велике водосвяття. Саме у Навечір’я Богоявлення після Божественної літургії в храмах освячують воду, яку називають агіасмою. Вона є знаком Божої благодаті та нагадуванням про Хрещення Ісуса Христа в річці Йордан.
Освячену воду віряни зберігають удома, окроплюють нею оселі та з молитвою споживають для духовного підкріплення. Як пояснюють священники, важливо пам’ятати: сила агіасми — не в зовнішньому обряді, а у вірі та щирому зверненні до Бога.
5 січня Велике водосвяття звершується в храмах, а 6 січня, у сам день Богоявлення, — також на відкритих водоймах. Ця традиція бере початок із давньої практики хрещення та єрусалимського звичаю освячувати воду на Йордані.
Рівненські священники закликають сприймати Хрещенський Святвечір не як формальну дату в календарі, а як нагоду для внутрішнього оновлення, молитви та зміцнення віри — у родині, громаді й повсякденному житті.
