Президент вкотре продемонстрував, що для нього власні інтереси набагато важливіші, ніж інтереси народу. Останній приклад — ситуація з курсом національної валюти. Ця тема — табу для Віктора Ющенка та Володимира Стельмаха. З тією лише різницею, що раніше цей валютний тандем твердив про те, що стабільність гривні — це основа основ усієї економіки, а тепер ми бачимо, як вони заплющують очі на її рекордне падіння.
Більше того, усі спроби громадськості, навіть парламенту й уряду втрутитися в ситуацію та навести лад, наштовхуються на шалений спротив Президента України та Партії регіонів. Фраза, колись сказана Ющенком, «не чіпайте діда» (тобто Стельмаха) трансформується в нездоланну лінію оборони. Головною перепоною в цій «лінії Манергейма» залишаються статті 99 і 100 Конституції України. Відповідно до них, питаннями валютного регулювання в Україні займається виключно Нацбанк. Стаття 99 Конституції чітко говорить: «Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави — Національного банку України». І хоч кожен може переконатися, що останні місяці Нацбанк діє діаметрально протилежно до вимог Основного Закону (не лише не забезпечує стабільність валюти, але й розхитує її), пан Стельмах і не думає пакувати речі з кабінету в чудовому будинку НБУ. Навпаки — він пішов у безстрокову відпустку. Газети пишуть, що «дід» збирається до Відня, святкувати свій день народження… І марно Юлія Тимошенко намагається «викурити» з Нацбанку ділків, які там порядкують, ніби у власній хаті. Прем’єр краще за інших розуміє, що керівництво НБУ під прикриттям своїх високих зверхників проводить мільярдні оборудки, від чого страждає ввесь народ. А в результаті Президент України гукне на всю країну: тримай злодія! Тобто покладе відповідальність на прем’єр-міністра України... Саме тому в грудні минулого року за ініціативи глави уряду та Блоку Юлії Тимошенко було створено парламентську тимчасову слідчу комісію, яка документально довела численні корупційні зловживання керівництва Нацбанку в особі його голови Володимира Стельмаха. Таких фактів набралося чимало. Але пригадаємо лише основні. Так, банк «Надра» олігарха-»регіонала» Дмитра Фірташа отримав рефінансування (допомогу) від НБУ в 7 мільярдів гривень. Такий акт любові з боку державної установи до приватного банку відбувся без прозорої процедури. Зрозуміло, що в таких випадках виникають підозри в корупційних діях. Тому Верховна Рада України (за винятком групи «регіоналів» Фірташа-Льовочкіна-Бойка) проголосувала за недовіру керівництву Нацбанку та звернулася до Президента з проханням звільнити Стельмаха. Віктор Андрійович зайняв позу незворушного Будди і вже кілька тижнів не помічає ні обвалу гривні, ні порушень з рефінансуванням, ні два звернення парламенту. Видається, що міцність тандему Ющенко-Стельмах більша, ніж повага до законів першого та моральність другого. Юлії Тимошенко в таких умовах залишається роль волаючого в пустелі — публічно розвінчувати корупційні схеми. «Коли один банк отримує майже п’яту частину всього, всієї емісії Національного банку (7,1 млрд. грн.), і це більше, ніж всі інші банки, в той час коли цей банк напередодні такої махінації був куплений за 60 млн. доларів, я хочу сказати, що це макрокорупційна, макроспекулятивна операція, яка безпосередньо руйнує національні інтереси країни, руйнує стабільність економіки, руйнує стабільність фінансової системи, нищить гривню. І, більше того, практично знищує родини, які або на депозит поклали гривні, або взяли валютні кредити; нищить ввесь бізнес, ставить під загрозу банківську систему», — стверджує прем’єр-міністр України. Її чує ввесь світ. Але тільки не Президент Віктор Ющенко. Вочевидь, слова Тимошенко заглушає будинок Національного банку, який знаходиться якраз між Кабінетом Міністрів і Секретаріатом Президента України.