Мешканцям Рівного і Квасилова цієї неділі доведеться обирати голову Рівненської міської громади з двох кандидатів: Олександра Третяка та Віктора Шакирзяна. Але перед тим, як поговорити про цих двох претендентів, пропоную проаналізувати результати першого туру виборів, щоб краще зрозуміти, як так вийшло, що саме з цих двох доведеться обирати рівнянам.
16 претендентів на 2 місця
Вісім претендентів на одне місце — саме такий конкурс був у першому турі. Шістнадцять кандидатів претендували на вихід у другий тур, де серед двох найрейтинговіших рівняни і квасилівці мають обрати собі лідера. Хтось може зауважити, що вибори могли пройти і в один тур. Теоретично — могли, якби хтось спромігся набрати 50% +1 голос. Але будемо об’єктивними: всі розуміли, що в нинішніх умовах цього не станеться.
То хто ж були ті достойники, які пішли на вибори? Тут я б розділив їх на три умовних групи. Перша — це ті, хто мав реальні шанси на вихід у другий тур. Друга — претенденти, які в принципі мали свій стартовий рейтинг чи рейтинг партії й за певних обставин могли б, що називається, «вистрілити», але яких на старті ніхто всерйоз не сприймав. І третя категорія — ті, які шансів не мали зовсім, але з якихось причин все ж вирішили позмагатись. Хтось — для того, щоб мобілізувати виборців своєї партії. Хтось — щоб відібрати голоси в одного з реальних претендентів. А хтось — просто тому, що його переконало оточення, кум чи дружина, що «от якщо підеш, то за тебе точно всі проголосують: рідня, колеги, друзі, й вони ще й інших загітують». Так, дурня, але деякі люди користуються такою аргументацією.
Перша група на старті складалась з трьох прізвищ: Олег Осуховський від «Свободи», Юрій Вознюк від «За майбутнє» і хтось від «Слуги народу». Пізніше цим «хтось» став голова Рівненської ОДА Віталій Коваль. Згодом до них приєднався й Віктор Шакирзян, який стрімко увірвався у виборчу кампанію, кардинально змінивши всім передвиборчі розклади.
До другої групи варто було б віднести Олексія Муляренка, котрий на цих виборах представляв «Силу і честь», Галину Кульчинську від «Батьківщини», Віталія Германа від «Перемоги Пальчевського», Романа Денисюка від партії «Голос» та «когось» від «Європейської Солідарності», яка мала непоганий рейтинг, але до останнього не могла визначитися з кандидатом. Серед імовірних називали Віталія Гайдукевича, Юрія Поліщука, Олександра Озімковського і навіть того ж таки Віктора Шакирзяна. Але зрештою кандидатом від «ЄС» оголосили Олександра Третяка. І це стало несподіванкою для багатьох, навіть у середовищі «Європейської Солідарності».
Ну й третя категорія: Роман Коваль, Назарій Поліщук, Тетяна Чубай, Ігор Мічуда, Сергій Пандрак, Ігор Сухий та Валерій Коротков. Разом ці семеро взяли аж 9,12% голосів, з них 5,46% — Роман Коваль та Тетяна Чубай. Решта п’ятеро розділили між собою 3,66%, які залишились, набравши від 228 до 604 голосів виборців. Але повернемось до самої кампанії.
Уже в другій половині літа стало зрозуміло, що основна боротьба розгорнеться між екснардепом, кандидатом від партії «За майбутнє» Юрієм Вознюком, головою облдержадміністрації, кандидатом від «Слуги народу» Віталієм Ковалем та Віктором Шакирзяном, який на той момент вже розгорнув масштабну виборчу кампанію та увірвався до лідерів симпатій виборців. Кандидата від «Європейської Солідарності» Олександра Третяка в розрахунок тоді не брав жоден зі штабів конкурентів. А дарма…
Про Третяка і його появу у другому турі напишу дещо пізніше. Поки ж хотів би зупинитись на ключовому протистоянні першого туру — між Вознюком і Шакирзяном. Саме це протистояння давало шанс Віталію Ковалю поборотись за вихід у другий тур. Рейтинг «Слуги народу» постійно падав, але навіть тих відсотків, які лишались, могло вистачити для того, щоб прорватись у другий тур. Для цього потрібно було, щоб інші набрали менше.
І саме тоді починається війна компроматів між штабами Віктора Шакирзяна та Юрія Вознюка. Дійшло до копирсання в шафах з дуже старими скелетами. Ефіри телеканалів «Рівне 1» та «ITV» в цей період навіть самі журналісти часто називали між собою «Геббельс ТВ». Щоправда, тут варто зазначити, що більшість брудної роботи проти Шакирзяна робили луцькі спеціалісти з телеканалу «Аверс», що належить Ігорю Палиці, котрий перед виборами придбав і рівненський телеканал «Рівне 1». Однак зрештою — це боротьба за владу, і без таких інформаційних воєн не обходиться жодна виборча кампанія. Я ж на ній акцентую лише для того, щоб пояснити результати першого туру. Адже саме інформаційна війна понизила рейтинг як Віктора Шакирзяна, так і Юрія Вознюка. Останнього інформаційні атаки «збили» з претендента на посаду голови аж на шосте місце у підсумку голосування з результатом у 6,44% голосів. Однак жорстка війна між двома лідерами перегонів все ж не дала можливості Віталію Ковалю вийти у другий тур. Третя сходинка і результат 13,52% не дали можливості, поки що голові облдержадміністрації, поборотись у фіналі за крісло міського голови. Натомість допомогло кандидату від «Європейської Солідарності».
Вважаю, що Олександра Третяка «проспали» всі штаби основних претендентів. Про це я багатьом з керівників цих штабів казав ще за два тижні до виборів, коли ще жодні соцопитування не показували можливість входження Третяка у фінал. В його успіху є три фактори. Перший — це дисциплінований виборець «Європейської Солідарності», який ще більше мобілізували «5 питань від президента». До речі, я не згоден, що результат Олександру Третяку забезпечили протестанти. Адже серед кандидатів були й інші претенденти на протестантські голоси. Тетяна Чубай, для прикладу, представниця протестантської церкви, набрала 2,68% голосів. Юрій Вознюк ішов від партії «За майбутнє», якою керували впливові представники протестантських церков Ігор Ясенюк та нардеп Віктор Мялик. Вони теж розраховували на голоси братів по вірі. Звісно, частина протестантських виборців проголосували за Третяка, але фактор ідейного виборця «ЄС» все ж визначальніший.
Другий фактор, який допоміг Третяку, — це інформаційна війна між основними кандидатами. Компромат, який був вилитий в інформаційний простір, відвернув частину виборців від кожного з тих, хто був втягнутий в цю війну. Ці виборці були змушені шукати собі іншого фаворита, і тут переходимо до третьої причини несподівано високого результату Олександра Третяка. Поки всі мірялись між собою, хто кращий, конкретніший і справжніший господарник, штаб Третяка зіграв в іншу гру. Вони протиставили його іншим. Є багато господарників, які гризуться між собою, а є «молодий, розумний, красивий…». І це тоді спрацювало, давши змогу набрати кандидату від «ЄС» 16,93% голосів. Але, забігаючи наперед, скажу — така тактика вже не спрацює в другому турі.
Щодо Віктора Шакирзяна, то його виборча кампанія стартувала раніше за інших. Ще у квітні місто не знало, хто такий Віктор Шакирзян, а вже за два місяці він очолював рейтинги кандидатів на міського голову. Запит на нове обличчя плюс ресурс і грамотна робота штабу дали можливість Шакирзяну зробити вертикальний зліт. І не лише самому увійти в другий тур, а ще й затягнути на своєму рейтингу до міської ради партію «Рівне Разом», котра показала другий результат і тепер матиме у міській раді сім депутатів. Сам же Віктор Шакирзян показав перший результат, набравши 19,84% голосів виборців. Однак тут є одне «але»: перед виборами соціологічні дослідження давали Шакирзяну в межах 30%.
І тут ми плавно переходимо до нашої фінальної частини. Але перед тим варто зафіксувати результати першого туру й інших кандидатів. Це важливо для розуміння перспектив голосування 22 листопада. Отож: Олег Осуховський (ВО «Свобода») — 8,31%, Галина Кульчинська (ВО «Батьківщина») — 7,43%, Олексій Муляренко («Сила і честь») — 6,42%, Роман Денисюк («Голос») — 5,42% та Віталій Герман («Перемога Пальчевського») — 4,04%.
Результат у того, чий виборець піде голосувати
Спеціально не писав цей матеріал раніше: хотів подивитись на дії штабів перед другим туром. На початку обидва штаби обмінялись ударами компроматом. Третяка звинуватили у несправжньому ректорстві та проїхались по віросповіданню. Шакирзяну вчергове закинули зв’язки із забудовниками. Зрештою, мабуть, зрозумівши безперспективність цього шляху, обидва кандидати почали шукати додаткові голоси за себе. Віктора Шакирзяна підтримала місцева «Свобода» та «Батьківщина», а Олександра Третяка — підтримав столичний «Голос».
Загалом, два штаби ведуть кардинально різні агітаційні компанії. Штаб Третяка заручається підтримкою топових політиків, таких як Порошенко, Парубій, Кіра Рудик. В той же час, штаб Шакирзяна робить ставку на місцеві еліти. Їхній кандидат то зустрічається з впливовими у ветеранському середовищі людьми, то обговорює проблеми тарифів з керівництвом «Рівнетеплоенерго». Та й публічна завуальована підтримка архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона — не останній фактор. Але дозволю собі висловити думку, що це все не має значення! Так само, як не мають значення й соціологічні опитування, які зараз проводять штаби. Їхні результати не допоможуть перемогти! Так, виборці висловлюють свої уподобання, і соціологи їх формують в результати. Але єдиний результат, який насправді має значення, — це те, чий виборець піде голосувати. Єдине питання, над яким мали б працювати зараз штаби кандидатів, — як довести свого виборця до дільниці.
Перший тур показав вкрай низьку явку. У другому турі явка буде ще менша. Такий висновок можна зробити, дивлячись на явку у другому турі в інших містах, де вибори відбулися 15 листопада. Явка в Одесі, Луцьку, Сумах, Херсоні коливалась у межах 20-25%. Навряд чи у Рівному 22 листопада цифри суттєво відрізнятимуться. Більшість виборців, чиї кандидати не пройшли у другий тур, не підуть на вибори. Головне питання лише в тому, скільки виборців Третяка і Шакирзяна дійдуть до дільниць у день голосування.
Низька явка більш вигідна штабу Олександра Третяка. Виборець «Європейської Солідарності» дисциплінований, і він прийде на вибори. Однак поле для збільшення у кандидата від «ЄС» обмежене. До своїх голосів Третяк може додати хіба ще голоси «Голосу» (11,9%) та ще 2,6% протестантських виборців, які проголосували за Тетяну Чубай.
Щодо Віктора Шакирзяна, то саме для його штабу важливо піднімати явку виборців. Тобто якимось чином затягнути на дільниці тих, хто у першому турі голосував за кандидатів від «Свободи», «Батьківщини» та навіть «Слуги народу». Оскільки навряд чи «зелений» виборець проголосує за кандидата від «ЄС». Як це зробити? Це величезне завдання для штабу Віктора Шакирзяна.
Яким би не був результат другого туру, це все одно буде величезний сюрприз цього політичного сезону. Адже ще на початку року ані Віктора Шакирзяна, ані Олександра Третяка не було навіть серед ймовірних кандидатів, не те що серед реальних претендентів на посаду міського голови. Якби зараз мене попросили зробити ставку на того чи іншого кандидата, я б, скоріше за все, відмовився. До виборів залишається лише кілька днів, і той, хто зможе мобілізувати саме свого виборця і довести його до дільниці, — той і стане міським головою Рівного.
Олексій КРИВОШЕЄВ.
