Коли Віктор прийшов в один із міськвідділів міліції у Волинській області, щоб написати явку з каяттям про те, що вбив на Рівненщині людину, йому спершу не повірили. Та прочитавши те, що Віктор написав, ледь не остовпіли: загадкового чоловіка, який до них прийшов, уже кілька місяців розшукувала ледь не вся міліція Рівненщини.
Коли Віктор прийшов в один із міськвідділів міліції у Волинській області, щоб написати явку з каяттям про те, що вбив на Рівненщині людину, йому спершу не повірили. Та прочитавши те, що Віктор написав, ледь не остовпіли: загадкового чоловіка, який до них прийшов, уже кілька місяців розшукувала ледь не вся міліція Рівненщини. ...30 березня 2007 року Віктор Баліцький, перебуваючи у селі Клевань Рівненського району, випив не одну «сотку» в кафе «Сотка» разом з іншими відвідувачами. Прихопивши «чвертку», пішов разом з Юрієм Стельманчуком у котельню. Там чоловіки й посварились. На підлозі біля котла Віктор вгледів сокиру, схопив її та вдарив обухом Юрія кілька разів по голові. Чи живий товариш, перевіряти не став. Сокиру Баліцький залишив у котельні, а з собою забрав мобільний телефон товариша. Зупинивши на дорозі автомобіль, Віктор поїхав до своєї співмешканки, та вдома її не застав. Зустрів іншого друга. З ним посидів за чаркою, проте зізнатись у тому, що скоїв на Рівненщині, навіть за чаркою не зміг. І лише у червні Віктор вирішив зізнатись у скоєнні злочину міліціонерам. — Суд визнав Віктора Баліцького винним у скоєнні крадіжки та умисного вбивства та засудив до одинадцяти років позбавлення волі, — повідомила «РВ» начальник відділу прокуратури Рівненської області Оксана Федорова. Засуджений вирок районного суду оскаржив, проте його апеляцію не задовольнили.
