Травень цього року видався прохолодним. По італійському телебаченню мужик у синій уніформі показав на мапі світу холодне повітря, яке нині заполонило усю північну півкулю.
Загалом нічого дивного — і не таке траплялося. Звісно, що певним чином постраждають сільгоспвиробники, які недорахуються урожаю. Також у збитках залишаться продавці кондиціонерів, охолоджувальних напоїв, морозива та усього іншого, що забезпечує нам комфорт у спекотну погоду. Туристичні бюро грошей недорахуються. І так далі й тому подібне. А знаєте, хто не постраждає точно? Нічого не втратять тисячі і тисячі науковців, які нині по всьому світу вивчають проблему «глобального потепління», яке нам усім страшенно загрожує. Чому не втратять? Їхні ж прогнози не справдились? Гроші на їхні «дослідження», виходить, дарма витратили? Саме тому і не втратять. Занадто у них усе серйозно. Не може світова спільнота просто так визнати, що займалася дурницями, захищаючись від «глобального потепління». Не може ця спільнота заявити, що усі ці науковці, які витратили мільярди, аби за допомогою найновіших комп'ютерів довести неминучість «потепління», насправді бовдури, які нічого не тямлять. Тому що зовсім вони не бовдури. Американці кажуть: якщо ти такий розумний — покажи свої гроші! А тим науковцям є що показати! Мільярди й мільярди йдуть на довгострокові дослідження, і ніхто цей грошовий потік не зупинить. Просто за якийсь час усі ці «інститути глобального потепління» стануть «інститутами глобального похолодання» із тими ж самими співробітниками. Хіба таке може бути? — запитаєте. Чому ні? Я, наприклад, дуже добре пам'ятаю, як «кафедри наукового комунізму», які були до 1991 року в усіх наших вищих навчальних закладах, якось непомітно стали «кафедрами історії України» із збереженням усіх «науковців», які на тих кафедрах «трудилися». А що їм було робити? Йти вулиці підмітати? Я це до того, що не слід наших нинішніх керівників звинувачувати у «непослідовності» чи «безпринципності». Тому що керівник — це той самий науковець. Він так само готовий стати під будь-який прапор і заговорити будь-якою мовою, аби лише за це платили. І так не лише у нас із вами, а в усьому іншому світі. Саме тому я завів мову про погоду. Не дочекається світ масового покаяння сотень тисяч «теоретиків глобального потепління». Доведеться цьому світу годувати їх доти, доки є чим. Точно так само і наша влада ніколи і ні в чому не покається, поки цій владі є ким керувати. Ми ж від цієї влади нікуди не подінемося за будь-якої погоди.