Понад пів року триває повномасштабна війна росії проти України. На захоплених територіях окупанти катують та вбивають мирних громадян, знищують наші міста. Обстрілюють цивільну інфраструктуру, житловий сектор, адміністративні будівлі, торгові центри та ринки, продуктові склади і церкви. На жаль, війна вже не раз прокотилася вогняним валом по території України, зокрема і нашої області. Вісімдесят років тому Рівне стало одним з перших міст, яке захопила нацистська Німеччина. Мирне населення міста сповна відчуло на собі авіаудари, запеклі бої за місто, масові вбивства та життя в окупації. Те, що російські окупанти 2022 року діють на захопленій території нашої країни за «методичкою нацистів», які окупували Україну в 1941 році, можна підтвердити документами, що зберігаються в Державному архіві Рівненської області.
27 червня 1941 року на Рівне почали наступ великі підрозділи німецьких танків і моторизованої піхоти, яких стримували на львівському шосе підрозділи 43-ї танкової дивізії. Зранку 28 червня в Рівному з’явилися перші ворожі мотоциклісти. Протягом липня нацисти окупували майже всю територію нашого краю. Із захопленням с. Зарічне 9 серпня 1941 року завершилась повна окупація Рівненської області.
За 32 місяці окупації область зазнала величезних людських втрат і матеріальних збитків. Окупанти організували на Рівненщині 63 табори і гетто, місця ув’язнення, де замучили, повісили, розстріляли 100 946 громадян і 67 996 військовополонених. Вони зруйнували 456 промислових підприємств, 50% житлового фонду, пограбували 465 колгоспів, вивезли до Німеччини близько 23 тисяч коней, понад 49 тисяч голів рогатої худоби, понад 40 тисяч свиней.
За матеріалами розслідування Надзвичайної державної комісії злочинів гітлерівських загарбників у Рівному та Рівненській області, загальна сума завданих збитків становила понад три мільярди карбованців.
Наше місто також зазнало непоправних жертв та втрат. У Рівному та його околицях виявлено понад 100 тисяч розстріляних і закатованих окупантами мирних громадян і військовополонених. Зокрема, «на вул. Білій біля дров’яного складу — 49 тисяч, на вул. Білій на городі — 32,5 тис., в с. Сосенки — 17,5 тис., в кар’єрах біля с. Видумка — 3 тисячі, на території тюрми — 500…» (свідчення судово-медичної експертизи за результатами обстежень місць масових страт).
Під час війни зникла й частина старого Рівного, яке ми з вами вже ніколи не побачимо — місто дуже постраждало від бомбардувань, які відбулися як на початку, так і наприкінці війни.
До війни в Рівному було 4080 житлових будинків (1650 — мурованих), 845 з них під час війни було повністю зруйновано. Також зруйновано 10 ресторанів та їдалень, 4 готелі (Варшавський, Бельгія, Центральний, Сан-Ремо — всі на центральній вулиці), 5 пекарень, каплицю, 17 синагог, 83 об’єкти торгівлі, 22 склади, 4 млини, 2 елеватори, частину водопроводу тощо. Тільки на вул. Сталіна (сучасна вул. Соборна) було зруйновано 89 будинків. До війни їх налічувалося 255, після війни — 166.
У липні 1941 р. Рівненська міська управа обстежила стан вулиць Рівного, які в перші дні війни найбільше постраждали від бомбардувань та пожеж, що охопили місто. На вул. Шкільній було зруйновано будинки №№ 2, 4, 6, 20, 22, 24, на вул. Людній — №№ 14, 16, 18, 21, 23, на вул. Заблоцького — №№ 1 та 2, на вул. Пілсудського — №№ 4 та 6, на вул. Міцкевича — №№ 3, 4, 5,12,14, 94, 96, на вул. Пушкіна — №№ 17, 24, 23, 30, 36, 38... Загалом — понад 100 будинків. З-під завалів дістали 13 мертвих людей, яких поховали. Але залишалися ще трупи, які з технічних причин тоді дістати не змогли.
Уже після звільнення Рівного, в травні-липні, місто знову піддалося авіаударам. П’ятого травня під час бомбардування було розбито 84 та зруйновано 46 будинків, вбито 16 осіб.
В архіві збереглися повідомлення будинкоуправлінь щодо руйнувань тієї ночі. Керівник одного з них писав, що на його територію було скинуто 11 авіабомб, дві з яких не розірвалися і лежали у дворах. Постраждало 32 будинки, загинуло 4 особи.
В ніч на 19 травня 1944 р. було завдано значних втрат міській інфраструктурі — серед іншого зруйновано дерев’яний міст з металевими балками через річку Устя на вулиці Обводова, залізобетонний міст на вул. Будьонного, опора металевого мосту на вул. Сталіна.
Бомбардування продовжилися і в ніч на 28 травня. Постраждало багато цивільних об’єктів, у т. ч. майже всі парки і сквери Рівного.
У ніч на 9 липня 1944 р. Рівне знову піддалося бомбардуванню — загинули люди, знищено багато будівель, водопровід в центральній частині міста. Найбільше постраждали квартали: «…між вулицями Сталіна — К. Маркса, Вартова — Заблоцького (подано старі назви вулиць); між вулицями Сталіна — Шкільна, Заблоцького — Замкова; між вулицями Сталіна — К. Маркса — Вартова — Рибна; між вулицями К. Маркса — Переца — Вартова; міський ринок між вул. К. Маркса — Вартова, частина кварталу між вулицями Вартова і Канава; торгова площа між вулицями Сталіна та К. Маркса; між вулицями Мінська — Широка — Радянська — Шевченка; між вулицями К. Маркса — Обводова — Шевченка — Шолохова; вулицями Шолохова — Канава — та р. Устя; між вулицями Обводова — Ковальська — Шолохова — Устею. Загалом у центрі міста було повністю зруйновано 364 будинки. Рівне стояло в руїнах.
Людмила ЛЕОНОВА,
заст. начальника відділу
Державного архіву Рівненської області.
