Київське «Динамо» у суботу на стадіоні імені Лобановського не перемогло рівненський «Верес». Основні причини — невезіння, не призначене у ворота рівнян чисте пенальті, а також відсутність на трибунах глядачів, які б гнали киян до перемоги. Останніх два пункти — на совісті федерації, яка не хоче, щоб «Динамо» було чемпіоном.
«Динамо» (Київ) — «Верес» (Рівне) 0:0 (0:0)
Чемпіонат України з футболу, Українська Прем'єр-ліга, 10 тур
23 вересня 2017 року, Київ, стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського. Матч без глядачів.
Арбітр - Костянтин Труханов (Харків), асистенти — Олег Найко (Чернівці) та Денис Марченко (Чернігів), четвертий арбітр — Катерина Монзуль (Харків). Спостерігач арбітражу — Володимир П'яних (Донецьк).
Попередження: Сидорчук (74) — Сергійчук (90+1)
«Динамо»: Коваль — Морозюк, Кадар, Хачеріді, Піваріч, Сидорчук, Буяльський (Бєсєдін, 90), Дерліс Гонсалез (Гармаш, 65), Циганков, Мбокані, Мораєс. Запасні: Рудько, Шепелєв, Гусєв, Віда, Кендзьора.
Головний тренер — Олександр Хацкевич.
«Верес»: Бандура — Кобін, Борзенко, Адамюк, Сімінін, Карасюк, Федорчук, Є. Пасіч (Котляр, 83), Волошинович (Г. Пасіч, 88), Степанюк, Сергійчук (Морозенко, 90+2). Запасні: Когут, Кучеров, Западня, Іщенко.
Головний тренер — Юрій Вірт.
Саме у такому ключі прокоментували нічию 0:0 між «Динамо» та «Вересом» експерти програми «Профутбол» на чолі з Ігорем Цигаником. Рівненські вболівальники, які з нетерпінням чекали недільного вечора, щоб почути в ефірі похвалу своїй команді за хороший матч проти столичного суперклубу, чекали дарма. Побачили вони переважно моменти у виконанні киян, а також з десяток повторів, де м'яч, вилітаючи з штрафного майданчика, ледве зачепив руку Волошиновича. А ще, вже в іншому сюжеті, було звинувачення устами президента «Інгульця» на адресу нашого клубу у дачі хабаря функціонерам ФФУ.
Тож про що не сказав Циганик? А не сказав він про те, що «Верес» завдав по воротах «Динамо» аж 11 ударів, п'ять з яких у площину. Таким показником у цьому сезоні в іграх проти киян не може похвалитися ні «Янг Бойз», ні «Шахтар», ні «Зірка» з «Карпатами» разом взяті. Не сказав і про те, що не лише Мбокані мав два виходи один на один з Бандурою, але і Сергійчук втік від Хачеріді на побачення з Ковалем, але не реалізував стовідсотковий момент. А ще були небезпечні удари в Євгена Пасича та Волошиновича. Останній взагалі став одкровенням для українських вболівальників, легко раз по раз накручуючи на фланзі Морозюка. Після гри Ростик, який пройшов з «Вересом» шлях до УПЛ з другої ліги, щиро зізнався, що вболіває за «Динамо» з дитинства, а його футболістів до цього бачив лише по телевізору.
А от розхвалені вінгери «Динамо» Гонсалес та Циганков порівняно з учорашнім гравцем другої ліги виглядали ніяк. Зусиллями Федорчука та Карасюка зник і центр півзахисту киян. Слабкою ланкою у рівнян був хіба що центр захисту, де за відсутності травмованого Іщенка Адамюк з Борзенком не завжди втримували Мбокані та Мораеса. Втім, оборонців підстраховував Бандура. Останній усім яскраво нагадав, що недарма колись його викликали до національної збірної.
Так, «Динамо» могло забити, але і «Верес» теж міг, що цілком природно у протистоянні другої та четвертої команд ліги. Тому випадковою ця нічия стала хіба що для телеекспертів, які, судячи з усього, даючи оцінку, керувалися не так грою команд, як зарплатними відомостями футболістів.
Олександр Хацкевич, головний тренер «Динамо»:
— Важка, в'язка гра, як то кажуть, до забитого м'яча. На жаль, цей м'яч ми не забили, маючи при цьому чудові моменти в першому таймі. Після перерви стали більше «розкриватися», суперник теж мав два-три непоганих моменти, але нас виручив Максим Коваль. По відношенню, по настрою на гру немає до футболістів жодних претензій, але всім нам хотілося грати з глядачами. Ми не так багато матчів провели вдома, і двадцять відсотків із них — при порожніх трибунах. Кому такий футбол потрібен — мені це незрозуміло. На жаль, наскільки я знаю, ця тенденція триває. Складно виходити, коли порожній стадіон, немає підтримки своїх уболівальників і фанатів.
Юрій Вірт, головний тренер «Вереса»:
— Враження від гри позитивні, ми розуміли, проти якої команди граємо, дуже серйозно готувалися. По матчу можу сказати, що воротарі були найкращими. Команди створили дуже багато гольових моментів. На жаль, ми свої не реалізували. Я задоволений ставленням і грою футболістів, вона, гадаю, подобається не лише мені, як тренеру, але й уболівальникам. Привітав гравців із нічиєю, а вони кажуть, що могли і перемогти. Тому будемо рухатися в обраному напрямку, виконувати поставлені завдання. Готуємося до наступних ігор.
Між «Динамо» та «Вересом» це був вже дев'ятий поєдинок в історії клубів. Одного разу, у грудні 1993-го, команди теж зіграли 0:0. Це був кубковий матч у Рівному. За сумою двох ігор вересівці тоді вибили динамівців (повторний поєдинок — 1:1). А от в шести матчах чемпіонату «Верес» очок з «Динамо» жодного разу не брав, колекціонуючи поразки: то 0:6, то 0:7. Тому цю нічию цілком можна вважати перемогою як команди, так і її молодого тренера Юрія Вірта. Вдвічі приємно, що у киян на їхньому полі в цьому сезоні ще жоден клуб вітчизняний чи іноземний очки не брав, а наш «Верес» зміг.
Тож після 10 турів вересівці у турнірній таблиці УПЛ — четверті. Від «Ворскли», що йде третьою, ми відстаємо усього на два очки, і маємо всі шанси вже найближчої неділі її наздогнати і випередити. Четверте місце, нічия у Києві з «Динамо», «Шахтар», який ледве врятувався на останніх хвилинах — усе це виглядає чимось нереальним, якщо згадати, що у травні 2015-го (усього два з зайвим роки тому) такої команди, як «Верес» не було взагалі. Ось воно, справжнє диво, а не рука Волошиновича, про яку півгодини усім розповідав Циганик.
