Про соціальний захист пенсіонерів

2080 0

Ми у соцмережах:

Про соціальний захист пенсіонерів

Вже мало хто нині пам’ятає, що колишня влада намагалася ліквідувати усі відмінності. Між містом і селом, між колгоспом і радгоспом, між росіянами і українцями, між робітниками і службовцями, між чоловіком і жінкою… Ну це, звісно, у політичному розумінні цього слова. Права жінок у нас проголошувались найголовнішими, для них вигадали день Восьмого березня, їх масово залучали до тяжкої фізичної праці.

Вже мало хто нині пам’ятає, що колишня влада намагалася ліквідувати усі відмінності. Між містом і селом, між колгоспом і радгоспом, між росіянами і українцями, між робітниками і службовцями, між чоловіком і жінкою… Ну це, звісно, у політичному розумінні цього слова. Права жінок у нас проголошувались найголовнішими, для них вигадали день Восьмого березня, їх масово залучали до тяжкої фізичної праці. Ну і головне — у нас був найкращий у світі соціальний захист. Норми його встановлювались ще у ті часи, коли люди довго не жили. Війни, революції, колективізації, репресії, епідемії… Все це разом із масовим пияцтвом дозволяло більшості громадян завершувати свій життєвий шлях одночасно з трудовим. До 55-60 років доживало дуже мало людей, тож вихід на пенсію саме у ці роки виглядав цілком нормальним. Але попри усі зусилля влади народ вперто прагнув жити довше, одночасно здобуваючи численні пільги, про які не дбав хіба що ледачий. Реально середній пенсійний вік у нас досяг нині 50 років, якщо враховувати масу людей, які йдуть на пенсію після сорока років. Скільки у кожного з нас є знайомих, які не встигли ще як слід попрацювати — а вже пенсіонери. І що цікаво, вони не соромляться цього, а навпаки — цим хизуються. Що маємо у підсумку? Найбільш підприємливі громадяни, які крутять такий-сякий бізнес, після сорока вже офіційно є пенсіонерами. А що вони — лохи? Що, не могли у свій час потрібні довідки взяти? Могли. Тепер же вони усіма способами намагаються ухилитись від податків, аби поменше платити у той самий Пенсійний фонд, з якого мають отримувати пенсію. Як наслідок — зранку громадянин виступає проти підвищення пенсійного віку, після обіду виступає проти нової податкової системи. Або робить це одночасно, не розуміючи, звідки мають взятися гроші йому на пенсію. Нібито простий вихід є для зменшення цих відрахувань — зменшення числа пенсіонерів. У найбагатшій країні Європи, якою є нині Норвегія, пенсійний вік становить 67 років. І нічого, ніхто не біжить звідти до нас, а навпаки. Там усе чесно: добре працюєш — добре заробляєш сам собі на пенсію. Не пиячиш, займаєшся спортом, дбаєш про здоров’я і живеш у своє задоволення. Аж до 67 років. А там, якщо бажаєш, можеш відпочивати. Пенсія дозволяє мандрувати світом по півроку. Але тільки після 67-ми. До цього — лише під час відпустки. Виходить, що оті свої зайві роки до пенсії норвежці якраз і заробляють собі на отаку цікаву та забезпечену старість. На що заробляють наші п’ятдесятирічні «пенсіонери», яких у воза запрягати можна? Ви чекаєте висновків? Їх не буде. Мені не треба висуватись у депутати, тому я можу писати усе, що думаю. А думаю я про те, що працювати на пенсію для отого дебелого «пільговика», який пиво у магазині навпроти смокче, у мене бажання немає. І якби була така партія, яка б, прийшовши до влади, примусила їх усіх працювати, я б за цю партію перший проголосував.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також