Рівняни уже звикли, що під час кожної сильної зливи у місті заливає ділянку вулиці Чорновола між ЦУМом та входом до парку ім. Шевченка. Дощова вода доходить до дверцят автомобілів, а хвилі викочуються на тротуар, де перехожим доводиться докладати чимало зусиль, щоб залишитися сухими. Так само періодично «страждають» і сусідні вулиці Драгоманова та 16 Липня. А все через те, що в тому місці немає окремої дощової каналізації. А є лише загальна, куди, окрім побутових стоків з будинків, потрапляють ще й дощові води, перевантажуючи існуючу систему.
Та тепер є надія, що проблему з підтопленнями у центрі все ж вдасться вирішити. Для цього Рівне спільно з польським містом-партнером Любліном подає документи для участі у європейській програмі «Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027». Якщо виграти грант, місто зможе побудувати на цій ділянці вулиці Чорновола систему дощової каналізації і оновити частину уже існуючої системи на вулиці Драгоманова в районі Лебединки. Щоб до Усті потрапляла тільки попередньо очищена вода.
Проєкт, над яким не один місяць працювала команда місцевих науковців, уже готовий. Протяжність мереж з урахуванням відгалужень складе майже 1,5 км. Пакет документів для участі у програмі треба подати до кінця літа. А результат Рівне дізнається уже навесні наступного року. В разі позитивного рішення планують чимшвидше приступити до роботи. За умовами гранту, 10% оплачує міський бюджет, а 90% витрат бере на себе ЄС.
Сергій Базурін, розробник проєкту:
— На тій ділянці немає дощової каналізації. Наразі там існує лише побутова каналізація від будинків, від закладів, в яку також надходять дощові води. В результаті все переповнюється — і це лише те, що ми бачимо на поверхні. А те, чого ми не бачимо, набагато гірше: ця вода потрапляє в насосну станцію і навантаження, споживання кіловатів електроенергії, зростає в рази. Далі та насосна станція має цю воду перекачати на очисні споруди, які й так у нас слабенькі…
Віктор Шакирзян, секретар міської ради Рівного:
— Проблема існує багато років, і з нею давно було потрібно щось робити. Для міста це кошти немалі, тому вирішили шукати додаткове фінансування. Прекрасний вихід — грантова модель, у партнерстві з Любліном. У них такої проблеми з дощовими підтопленнями уже немає, побороли її ще років 12 тому. Але польське місто розбудовує новий район, де буде потрібна санітарна каналізація, і тому воно погодилося виступити нашим партнером у цій програмі. До слова, нещодавно до нас у Рівне приїжджала делегація з Любліна, і серед її членів якраз був депутат міськради, який також очолює місцевий водоканал. Разом обговорювали важливі деталі і сподіваємося на перемогу у грантовій програмі.
Що дасть Рівному реалізація нового проєкту? По-перше, зможемо забрати всю ту дощову воду з центру міста, розвантажимо каналізаційну мережу, яка врізана від вулиці Бандери по вулиці Чорновола, і будемо рухатися далі вулицею Драгоманова. Заодно зачепимо й автостоянку на вул. 16 Липня, де плануємо облаштувати тверде покриття. Також зможемо прибрати воду і з самої Лебединки, бо тут є стара мережа, яка теж перевантажена, і треба робити заміну, бо вона не виконує свою повну функцію. Ми спільно розробили загальну концепцію і пропрацювали усі деталі.
Орієнтовна вартість цього будівництва для Рівного складе 50–60 мільйонів гривень. Це включатиме як заміну мереж, так і заміну асфальтного покриття та подальший благоустрій. Так, це великий інфраструктурний проєкт, але повірте, він дуже реалістичний. Зате він дасть нам можливість забути про цю проблему на багато років уперед і зробити центр міста більш комфортним для всіх — і для водіїв, і для пішоходів.
Олександр Ткачук, доктор технічних наук, завідувач кафедри міського будівництва та господарства НУВГП:
— Окрім згаданої ділянки на вулиці Чорновола, з інших проблемних ділянок у Рівному можна назвати також перехрестя Чорновола-Бандери, там теж підтоплює: згори іде ухил, далі пішла рівнинна ділянка, а в кінці цей колектор не завершений — його діаметр є значно меншим за потребу. І скидається уся ця вода без належної очистки просто в Устю, яка й так засмічена! Хоча там мали би бути очисні споруди або ж потрібно вивести цей колектор за межі міста, і ця вода має відстоятися — так повинно бути за нормативами. Повторюся, кожен випуск у водойму має пройти очисні споруди, і це стосується не тільки побутової, а й дощової каналізації. У нас цього немає, тож після дощу з центру міста змивається все: пально-мастильні матеріали від транспорту, сміття, пил… І все це потім замулює Устю.
Або узяти район колишнього цегельного заводу: від Ювілейного також іде колектор і він уже в аварійному стані, його треба відновлювати. Мікрорайон будували наприкінці 1960-х – у 1970-ті, тоді ж проклали і цей колектор. Термін служби тоді розраховувався на 20, максимум 30 років — а далі уже потрібне відновлення. Сучасні колектори уже можуть вистояти пів століття і більше, бо збудовані з кращих матеріалів. А в старих ще використовували залізобетон, який має в основі кальцій, який як метал, піддається корозії. Так само руйнується і через коріння дерев, яке пробиває собі шлях досередини, бо дереву теж кальцій потрібен.
У нас в Рівному справді недостатньо розвинена мережа відведення поверхневих атмосферних вод. А та, що є, уже потребує капітального ремонту, реконструкції або й повної заміни на інші, більші діаметри. До слова, така сама проблема існує не лише у Рівному, а й в інших містах. Тому спочатку треба будувати каналізацію, а вже потім — все інше. Звісно, збудувати новий або реконструювати існуючий колектор — справа потрібна, але недешева. Та якщо Рівному справді вдасться це зробити, є надія, що ситуація з підтопленнями у місті значно покращиться.
А як варіант, поки утримувати зайву дощову воду можна іншими способами: наприклад, в інфільтраційних басейнах чи спеціальних резервуарах. Це значно дешевше за нову мережу. Хоча якщо буде велика злива, то повністю проблему підтоплень не вирішить. Втім, наразі мешканці стикаються лише з матеріальними збитками, бо навіть сильний дощ — явище тимчасове. А до такого катастрофічного, щоб розмило дорогу чи обвалився будинок у Рівному, на щастя, не доходило.
Олена РАКС.
