Цьогоріч через фінансову кризу більшість галузей Рівного змушені були тугіше позатягати паски. Медицина не стала винятком. Лікарі і без того куце фінансування вирішили розподілити між найнеобхіднішими напрямами. Гроші йдуть насамперед на медикаментозне забезпечення ургентної та невідкладної допомоги. Від закупівлі дорогого, але необхідного медичного обладнання довелося відмовитися. Про те, скільки ж все-таки грошей перепало міській медицині, ми запитали у начальника міського управління охорони здоров’я Рівного Михайла Стичишина.
— Судячи тільки з цифр, цього року в нас ситуація краща — ми отримали на 4% більше коштів, ніж минулого, — розповідає Михайло Стичишин. — Тож бюджет міської медицини збільшився до 90 мільйонів 729 тисяч гривень. І ще з фонду розвитку нам виділили понад три мільйони гривень. Але це тільки цифри. Насправді ж ситуація не така втішна. Якщо врахувати той факт, що за останні кілька місяців ліки подорожчали вдвічі, зросли комунальні платежі, збільшилася заробітна плата... Лише 3% коштів ми витрачаємо на медикаменти. Решта йде на заробітну плату та комунальні платежі. От і виходить, що коштів ледве вистачає на найнеобхідніше. В першу чергу намагаємося забезпечити хоча б частково медикаментами швидку допомогу та перші години перебування пацієнтів у стаціонарах. — Скільки ж, на вашу думку, потрібно коштів для нормальної роботи медицини? — Це легко порахувати. Зазвичай наші люди купують медикаменти тоді, коли потрібно лікуватися. На профілактику витрачають мало. За минулий рік в аптеках міста рівняни залишили майже 160 мільйонів гривень. Це те, що потрібно для лікування хворих. Наші спеціалісти підрахували, що медичні заклади, які знаходяться на території міста, на медикаменти отримали минулого року лише близько 11 мільйонів. Маючи такі гроші, ми могли б не лише забезпечувати необхідну медичну допомогу, а й вкладати кошти у розвиток профільних галузей медицини. Це допомогло б зменшити показники різних захворювань. Профілактика хвороб завжди обходиться дешевше, ніж їх лікування… — Як же за таких умов виживали рівняни? — Завдяки медикам-ентузіастам і тим, хто цей ентузіазм підтримує грошима. Минулого року нам за рахунок спонсорських коштів та благодійних внесків вдалося наповнити бюджети міських медичних закладів додатково ще на 6 мільйонів гривень. За ці кошти ми докуповували медикаменти для швидкої допомоги, реанімаційних відділень, програм з лікування та профілактики туберкульозу. Додали кошти на медикаментозне забезпечення хворих на цукровий діабет. Крім того, за виручені кошти надали медичну допомогу пільговим категоріям населення та дітям. Таким чином, нам вдалося досягти певних результатів. Показник природного приросту населення у місті й надалі перевищує показник смертності. Збільшилася кількість пологів. Зменшився показник інвалідності людей працездатного віку. Позитиву є достатньо. Головне те, що Рівне в порівнянні з іншими обласними центрами виглядає набагато краще. Хоча фінансування медичної галузі приблизно однакове скрізь. — Зрозуміло, що найближчим часом покращене фінансування медицині «не світить». Що ж робити? — Ми, наприклад, намагаємося впроваджувати менш затратні форми лікування для хворих легкої та середньої тяжкості, такі як денні стаціонари. Рекомендуємо своїм пацієнтам купувати медичні страховки та вступати в лікарняні каси. Крім того, ми могли б деякі відділення перевести на госпрозрахунок, оскільки вони є цілком самодостатніми і могли б заробляти кошти не лише на себе, а й на свої медичні заклади. Натомість зекономлені на їхньому фінансуванні кошти спрямували б в інші, більш необхідні напрями. Але зробити це сьогодні ми не можемо, оскільки чинне законодавство не дозволяє кардинально реформувати медичну галузь на місцях. Тому для реанімування медицини в цілому потрібен комплексний підхід на державному рівні. А найголовніше — збільшення видатків на всю галузь охорони здоров’я.
