Говорять, що людство зобов’язане бурхливим розвитком науково-технічного прогресу в минулому столітті не в останню чергу письменникам-фантастам. У всякому разі, їхні художні описи світу майбутнього відрізняються настільки чіткою деталізацією, що так і хочеться назвати їх пророками або провісниками. Однак самі фантасти в більшості на таку роль не претендують і, більше того, наполягають на тому, що займаються здебільшого тим, що «вміло брешуть». Наприклад, Кір Буличов у численних інтерв’ю заявляв, що жоден фантаст нічого свого не придумав, а лише вміло описав і доніс до широкого кола наукові розробки свого часу.
Медицина Складно знайти яку-небудь іншу галузь, у якій нині так сильно поширені предмети і технології фантастики минулого століття. Почнемо з роману Івана Єфремова «Серце змії» (1958 рік), де описаний мікрокібернетичний пристрій, який хворий повинен ковтнути, після чого він ставить діагноз і лікує зсередини. У 2010-му вчені представили нанороботів на основі ДНК, здатних переміщатися в просторі і, ставши частиною організму, лікувати зсередини. Також у 1950-х вперше фантаст Харлан Еллісон описав роботів-хірургів — сьогодні широко використовуються на Заході, а також сучасну концепцію телемедицини. До речі, саму назву «наноробот» також вперше використав письменник, а не вчені — у 1955 році Філіп Дік у книзі «Автофабрика». Придумали фантасти можливість «виготовлення» людей у пробірках — у 1930-х Ян Ларі в книзі «Країна щасливих» описав технологію вирощування людських ембріонів у штучних матках. Сьогодні ж вона вважається передовою для лікування безплідності в жінок. Ще більше вражає те, наскільки точно письменники описали можливість трансплантації таких органів, як серце, нирки, печінка і так далі. Аж до того, що в 1967 році Ларрі Нівен написав книгу «Людина-загадка», присвячену незаконній торгівлі частинами тіла, тоді як ця проблема з’явилася лише до середини 1980-х. А описані письменниками в 1970-х методи протезування (кілька десятків творів) нині застосовуються під час виготовлення біонічних протезів — штучні кінцівки (ноги, руки) здатні робити все те, що й справжні.
Побут: передбачений досить точно Практично вся побутова електроніка, що є нині звичним елементом інтер’єру, була придумана й описана у фантастичних творах. Почнемо з приготування їжі. Ще в 1925 році в книзі Отфріда Гайнштейна «Електрополіс» були точно описані нинішні мікрохвильові печі і програмовані кухонні плити. Йдемо далі. У книзі «Ковентрі» Роберта Хайнлайна було вперше розказано про повітряну сушарку для рук — через 8 років вона з’явилася в продажу. Він же придумав роботизованого прибиральника (такі пилососи з’явилися в продажу 2 роки тому) і самонастроювальний приймач. Але по-справжньому вразив увесь світ Артур Кларк. У 1945 році він описав роботу геостаціонарного супутника і спрогнозував появу супутникового телебачення (за 35 років до промислового виробництва), а також те, що воно буде доступно кожному бажаючому. Не менш дивує і Едмонт Гамільтон. У цьому ж році він придумав 3D-телебачення (роман «Зоряні королі»). Нагадаємо, що тоді й звичайний телевізор вважався дивом. Щоправда, до 1953 року телебачення вже одержало широке розповсюдження. І описаний у книзі Фредеріка Пола «Торговці космосом» широкоформатний телевізор уже не так дивував. Але робити їх почали лише у 80-х роках. А от у чому більшість фантастів помилилися, так це з описом побутових роботів. Чомусь в уяві письменників люди повинні були жити з людиноподібними механічними слугами, обладнаними штучним інтелектом. Час показав, що роботу ноги і руки не дуже-то потрібні — пральні, посудомийні машини і кавові автомати ми завантажуємо самі, а пилосос чудово обходиться коліщатами. Й інтелект легко замінити елементарними командами. Але це — поки. Судячи з новітніх розробок, представлених на численних виставках, розробники техніки взяли курс на створення машин, максимально пристосованих для роботи в людському середовищі. Наприклад, відомий робот АЗІМО вміє працювати офіціантом. До речі, такий робот був передбачений у 70-х і Хайнлайном, і Гаррі Гаррісоном.
Транспорт Повний перелік придуманих фантастами минулого століття винаходів, що з’явилися тільки зараз, займе не одну сторінку. Наприклад, ще в 14-му році Жуль Верн описав безпілотний літальний апарат — їхній дрібносерійний випуск розпочали тільки через 20 років після цього, а широке застосування для потреб армії почалося лише в 2008 році. Наприкінці 30-х і початку 40-х Кліффорд Саймак у низці творів описав ракетний ранець на скафандрі, магнітні підошви на черевиках для космонавтів і ескалатор — за 20 років до їхньої появи. Але найцікавіші придумки фантастів стосуються автомобілів. Так, у 40-х уже згаданий Хайнлайн описав вантажний транспорт, що підзаряджається від сонячних батарей, і автомобіль, здатний самостійно паркуватися — рік тому такі автомобілі надійшли в продаж. У 1969-му році друг Хайнлайна Айзек Азімов описав роботу робота-автомобіля (у книзі «Солі»). Торік, як ми пам’ятаємо, парад таких автомобілів проїхав через всю територію України — ось-ось вони з’являться в масовому виробництві. До речі, майже в сотнях творів обігрується дефіцит бензину і його шалена ціна.
Відеоконтроль Гаррі Гаррісон у творі «Я тебе бачу» (1959 рік) описав світ, у якому абсолютно все — і предмети, і люди — з’єднано в комп’ютерній мережі: навіть у стільці вбудовано відеоко, а електронний мозок контролює переміщення кожної людини. Те, що ще років 10 тому здавалося утопією, зараз для нас є реальністю — камери відеоспостереження розвішані всюди: у кафе, магазинах, на стовпах, у під’їздах, ліфтах. В Україні зараз об’єднано в одну систему лише камери відеоспостереження за дорожнім рухом, наприклад, системи «Яндекс-пробки», системи спостереження ДАІ. Однак в усьому світі поліція і спецслужби у великих містах і на трасах можуть контролювати пересування кожної людини, і транспортного засобу. У Лондоні так протягом тижня змогли вистежити більше 70% учасників недавніх масових заворушень. Але і це — лише початок. Перехід на електронні гроші, що вже розпочався, дозволяє відстежити те, що людина купувала, їла/пила. Більше того, системи спостереження сьогодні вбудовують і в мобілки — спецслужби незабаром зможуть знати маршрути пересування кожного.
IT, відео і телеком Комп’ютер невеликого розміру (ноутбук) було вперше описано лише в 1968-му Артуром Кларком (”Космічна Одіссея”) — у той час комп’ютер займав цілий поверх. А от планшети і стаціонарні відеотелефони були придумані фантастами лише в середині 70-х. Цікаво, що концепцію інтерфейсу сучасного смартфона першим видав Роджер Желязни: герой його «Хронік Ембера» (1971 рік) спілкується за допомогою гральних карт, вибираючи для зв’язку карту з зображенням потрібної людини. Більш точний опис сучасного смартфона (з відеофункціями, інтернетом) зробив фантаст Вільям Гібсон у 1986 році. Цікаво, що ще за 5 років до цього описано електронні газети (книга «Сто років тому вперед» Кіра Буличова).
Економіка: криза була передвіщена Недолік сучасної економічної системи, що заснована на постійно зростаючому споживанні, обігравали у своїх творах майже всі відомі фантасти. Найяскравіший опис тупика розвитку нинішньої моделі світової економіки представлено в романі Роберта Хайнлайна «Двері в літо» (1970 рік). «Моя робота полягала в тому, що я перетворював новісінькі лімузини на металобрухт. Якось я висловив свою думку про безглуздість знищення такої чудової техніки — і мало не позбувся роботи. Ситуацію прояснив майстер. — Держава заохочує надвиробництво — це є гарантією погашення позик, виділених на підтримання твердих цін. Ці автомобілі ніколи не будуть продані... І ось тепер держава перетворює їх на металобрухт і продає назад сталеливарним компаніям. Вони конче потрібні сталеливарній промисловості. — Але навіщо взагалі їх було випускати, якщо знали, що вони не будуть продані? — Ти що, хочеш, щоб люди залишилися без роботи? Щоб упав життєвий рівень? Я заткнувся». Приблизно така ситуація відбулася в 2008 році. В усьому світі бюджетні мільярди вливали в автозаводи зовсім не через те, що їхня продукція затребувана споживачами. І це — початок вищеописаного процесу.
Костюми для військових, медиків і спортсменів Одна із найпопулярніших тем у фантастиці минулого століття — одяг майбутнього. Він, на думку фантастів, повинен стати частиною людини, збільшуючи її можливості. У 1959 році Роберт Хайнлайн придумав назву «екзоскелет» — піхотинець був одягнений у роботизований костюм, що повторює всі рухи людини через чутливі приводи. Сила і швидкість піхотинця в костюмі зростали в сотні разів, до того ж костюм виконував функції непробивного бронежилета. Близько п’яти років тому такий костюм і справді був представлений на ринку озброєнь. Але в серійне виробництво не надійшов — досі не вирішено питання з мобільним джерелом енергії. Придумані були фантастами і технології для цілком мирних цілей. Так, у 1965 році в книзі «Дюна» Френка Херберта було описано костюм для ходіння по пустелі — стілс’ют — він обладнаний системою перетворення поту на воду. На ринку такий костюм з’явився два роки тому. Ще один цікавий справджений прогноз — кросівки з мікрочіпом, який рахує кроки, витрату калорій і передає цю інформацію на комп’ютер. Цього року таке взуття є хітом сезону, але мало хто знає, що вперше придумав такі кросівки фантаст Брюс Стерлінг у книзі «Острови в мережі». Ще одна сучасна технологія — одяг з чіпом, який передає інформацію медикам про здоров’я, — була придумана Саймаком у 1967 році.
Що далі? Герої науково-фантастичних творів початку цього століття, на відміну від книг ХХ століття, більше стурбовані не питаннями завоювання нових планет, взаєминами людей і роботів, а більш приземленими: розробкою нових біотехнологій, дослідженням прихованих можливостей людини, а також проблемою трансформації суспільства. Можна виділити кілька основних прогнозів, що, можливо, збудуться в цьому столітті. Колективний розум. У тіло будуть вживляти біочіпи, що дозволять людям обмінюватися думками і синхронізувати дії один з одним. Фактично група людей зможе перетворюватися на один організм, здатний вирішувати складні питання. Чимось нагадує таке суспільство мурах або бджіл. Судячи з популярності соціальних мереж, імовірність такого розвитку подій висока. Пристрої, що відключають сон. Точне значення сну і необхідність у ньому наукою не встановлені. У той же час людина спить третину життя. Теоретично, можна відключити механізм сну — і ефективність кожної людини зросте в рази. Імовірність такого сценарію також висока — медицина ступила вперед, а попит на «підбадьорливі» препарати, наприклад, каву, постійно зростає. Віртуальна реальність. Фантасти прогнозують, що з розвитком цифрових технологій люди будуть жити в двох світах — реальному і віртуальному. При цьому ці світи між собою конфліктувати не будуть, як і зараз перегляд фільмів і комп’ютерні ігри не заважають нам сприймати природу. Але будуть випадки і повного занурення у «віртуал» — це буде вважатися хворобою, як нині ігроманія. Відповідно, таких людей будуть лікувати.
