Рівненський апеляційний суд залишив без змін вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області суду щодо двох братів, котрі чинили опір та погрожували застосуванням насильства щодо працівників правоохоронного органу.
Братів Олександра і Назарія, суд визнав винуватими кожного за двома статтями Кримінального кодексу України: в опорі працівникові правоохоронного органу та погроіа застосуванню насильства щодо правників правоохоронного органу. За першою статтею чоловікам присудили рік, за другою – два роки ув’язнення. Остаточне покарання за сукупністю злочинів суд призначив Олександру – два роки позбавлення волі на строк 2 роки, а Назару – 3 роки позбавлення волі, визнавши його винуватим у незаконному поводженні зі зброєю. Суд звільнив кожного від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки.
Під час судового розгляду з’ясувалося, що 28 вересня 2017 року двоє братів, які є жителями м. Луцька, 32-річний Олександр та 26-річним Назар, не пустили до квартири співробітників управління захисту економіки у Волинській області, коли ті прибули з ухвалою суду на обшук. Погрожуючи зброєю, а змусили залишити їх під’їзд будинку, захопивши в заручники одного з правоохоронців
Згодом після приїзду адвоката правоохоронці все ж таки провели санкціонований обшук. У результаті у квартирі вилучено бурштин, верстати для його обробки, комп’ютер, мобільні телефони, набої та гроші. Також поліцейські вилучили карабін та пістолет травматичної дії "Форт-12 РМ", якими мешканці квартири погрожували правоохоронцям.
А предметом розгляду в Рівненському апеляційному суді стала апеляційні скарга прокурора, який просив скасувати вирок Луцького міськрайонного суду скасувати й ухвалити новий, яким чоловіків визнати винними у захопленні працівника правоохоронного органу як заручника та призначити їм остаточне покарання – 10 років позбавлення.
Прес-служба Рівненського апеляційного суду повідомила РВ, що залишаючи вирок місцевого суду без змін, апеляційну скаргу прокурора — без задоволення, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ виходила з того, що сторона обвинувачення не навела ні в апеляційній скарзі, ні під час апеляційного розгляду, жодного обгрунтування щодо неправильної перекваліфікації місцевим судом дій обвинувачених. Також прокурор не зміг пояснити, чому призначене обвинуваченим покарання, на його думку, є невідповідним особам обвинувачених внаслідок м’якості.
